Перейти у головне меню | на зміст

Основание города.

На территории теперешнего Каменца-Подольского с древних времен селились люди. Археологическими раскопками доказано, что здесь существовали поселения в Трипольскую эпоху - IV-III тыс. до н. э. Прослеживается здесь Черняховская культура IIV-VI вв. и культура славянского племени тиверцев VIII-IX вв. Выявлены и наслоения культуры Киевской Руси - XI-XIII вв. А вот когда эти племенные поселения превратились в город - неизвестно, нет об этом ведомостей в летописях.
Дореволюционные историки города Сецинский, Ролле, Прусевич и другие, следуя литовской летописи 1), в которой даны явно ошибочные сведения о городе, приняли концепцию этой летописи, что Каменец-Подольский основан якобы литовскими наместниками Кориатовичами где-то около 1362 г. После захвата Подолья феодальной Литвой. Ошибочность этих утверждений не вызывает теперь никаких сомнений. Даже простой анализ грамоты князей Кориатовичей, данной Каменцу в 1374 году 2), свидетельствует, что город с оформленным уже ремеслом и торговлей существовал еще до прихода литовцев.
Недавно возникла еще одна историческая ошибка. На основании документов Армянской академии наук было принято, что в Каменце-Подольском в 1062 году поселились армяне и что город основан не позднее этого года. Эту дату подтвердил и известный историк, академик М.М. Тихомиров 3). Научная критика отбросила эти документы и дата 1062 года для Каменца отпала 4).
Но современными исследователями выдвинута теория (И.С. Винокур и М.Б. Петров), что впервые Каменец появляется на исторической арене в 1228 году. "Володимиръ же Киевскыи собра свои вои Михаилъ Черниговьскыи яко бо бе wць его постриглъ wца моего бе бо емоу боязнь велика во срци его. Володимиръ же всади Котяна и вси половци и придоша къ Каменцю Володимиръ же сос всими князи и Коуряны и Пиняны и Новгородци и Тоуровьци wсьседоша Каменець." 5). Под этим известием впервые попадает на историческую сцену город Каменец.
Большое значение также получают археологические исследования последних лет, проведенные в Старой крепости 5). Археологическими раскопками доказано, что по западному периметру крепости, в основании существующих оборонных и башенных стен, сохранилось древнее каменное ядро первичных стен XII-XIII вв. с щелями для лука. Анализ способа строительства и строительного раствора тех времен, а также анализ археологических материалов, выявленных в основании первичной стены, показали, что первичная стена сооружена в конце XII в., а в XIII в. ее дважды утолщали. Дополнительным подтверждением датировки первичной стены являются также щели для лука. После ожесточенной войны между Галицко-Волынским князем Данилом Романовичем с Куремсой в 1250-1255 гг., которая хотя и закончилась победой Данила - все же Подолье, а вместе с ним и Каменец попадают под власть татар. Следующее нападение татар под началом Бурундая заставило князя Данила Галицкого разрушить наличные оборонные сооружения Галицко-Волынского княжества, в состав которого входил и Каменец, и было сурово запрещено строить их в будущем.
Результаты исследований в Старой крепости дают возможность датировать оснувание Каменца-Подольского рубежем XI-XII в.
Руины первичных стен XII-XIII ст. стали позже основой крепости, которую в конце XIV в. начали строить литовские наместники князья Кориатовичи, а в ХV в. продолжили и в 1544 г. закончили поляки. Эта крепость имеет теперь название Старой крепости, ее ремонтировали и перестраивали в ХVІІ-ХVІІІ вв., а теперь ее нужно считать памятником XI-ХIII-ХIV-ХVIII вв.

В чужеземной оккупации.

Около 1362 года великий князь Литовский Ольгерд победил татар на Синих водах (р. Синюка) и оккупировал Подолье и Киевщину.
Литовцы застали на Руси более высокою культуру, чем та, что была тогда в Литве. Они переняли эту культуру, переняли русское право, некоторые обычаи и русский язык, который более чем на 200 лет стал государственным для феодальной Литвы.
На Подолье и в Каменце осели литовские наместники и князья Кориатовичи. Как уже упоминалось, Кориатовичи в 1374 году дали городу Магдебургское право, то есть, грамоту о правах населения. Каменец стал первым городом в Юго-западной Украине, где еще в XIV в. было введено магдебургское право.
Захват города литовцами совпал с периодом, когда римский католицизм и его глава - папа римский - направили свои усилия на покорение католицизму русских земель. Одновременно с литовцами в Каменец начала проникать агентура воинственного ватиканского католицизма - католические ордены, которые непосредственно подчинялись папе римскому. В 1366 г. в городе появился орден доминикан. Здесь еще совсем не было католиков и доминикане прибыли сюда с подлой, подрывной целью. В 1375 г. папа римский утвердил в Каменце католическую диецезию (епископию) и первого бискупа (епископа) Вильгельма Доминиканина (немца) 7).
Около 1390 г. в Каменце появился второй католический орден францискан. Так папа римский превратил Каменец в форпост католицизма на юго-западе Руси 8). В течение четырех последующих столетий Ватикан направлял свои усилия на насильственное окатоличивание украинского населения Подолья через Каменец. В город прибыли новые католические ордены, верная подрывная агентура римского католицизма. В ХVII в. их было здесь уже шесть - доминикане, францисканцы, иезуиты, кармелиты, доминиканки, тринитары. В начале ХVIII в. в городе появился еще один орден - униатов-базилиан, самых надежных прислужников и наемников католицизма.
В 1386 г., после смерти Юрия и Александра Кориатовичей, в Каменце и на Подолье наместником стал Федор Кориатович, брат умерших. В 1393 г. великим князем литовским был избран Витовт. Федор Кориатович отказался признать Витовта и восстал против него. Витовт пошел походом на Подолье, захватил Вроцлав, а потом и Каменец. Федор Кориатович был вынужден бежать в Венгрию, где правил ней до смерти - 1414 г.
В 1385 г. шляхетская Польша и феодальная Литва приняли Кревскую унию, согласно которой объединились в одну державу. Шляхта использовала это соглашение для захвата Каменца и Подолья. Опираясь на католическое духовенство и католические ордены, польская шляхта стала верным сообщником и орудием католицизма в захвате русских земель, в экспансии католицизма на русский восток 10).
В 1394 г. польский король Ягайло, по согласию с Витовтом, впервые захватил Каменец и передал во владение польском вельможе Спитку из Мельштина за 20 тыс. злотых. После смерти Спитка Ягайло выкупил Каменец и в 1400 г. передал князю Свидригайлу, но в 1404 г. снова захватил Каменец и в 1410 г. вернул город Витовту. В 1424 г. было подтверждено Магдебургское право, которое было дано в 1374 г.
В 1430 г. Витовт умер и город подлым обманом захватили шляхтичи из окружения короля Ягайла Федор и Михаил Бучацкие. С этого времени Каменец надолго остался под властью Польши.
В 1434 г., вследствие войны между Ягайлом и Свидригайлом, шляхетская Польша захватила также все Центральное Подолье, от р. Збруч до р. Мурафы. Было создано Подольское воеводство с центром в Каменце.
В захваченном крае польская шляхта установила жестокий колониальный режим социального и национально-религиозного угнетения местных украинцев. Опираясь на помощь католического духовенства и католических орденов, шляхта насильственно окатоливала украинцев, проводила денационализацию их, ополячивание. Державец Каменца Спитко из Мельштина предлагал даже физически уничтожить украинцев. Спитко говорил: "мы не будем безопасны, пока существуют русские, если их не уничтожим, сами сгинем" 11). Физическое уничтожение православных-русских благословлял и папа римский. В 1624 г. папа Урбан VI писал польскому королю: "Да будет проклят тот, кто удержит меч от крови православных". Нужно заметить, что в течение многих столетий, в ХIV-ХV, даже в XIX-XX вв., под именем "православный" понимали - русский и наоборот, всякого русского (украинца) и россиянина считали православным.
В ХV в., после образования Подольского воеводства, для Подолья и Каменца был установлен герб: рельефное изображение солнца в лучах. В январе 1796 г., указом царицы Екатерины II, этот герб был утвержден для новообразованной Подольской губернии. В августе 1967 г. исполком городского Совета депутатов трудящихся утвердил для Каменца-Подольского герб, в основу которого положен древний герб - солнце в лучах. Герб отражает глубокую древность.
В ХVI в. украинская община города славилась высокой культурой - более высокой, чем та, что была в польской общине. Поляки были хазяевами города и принимали меры к ограничению развития украинской общины. Не смотря на это, в общине высоко поддерживалась культура, в 1589 г. здесь было создано при Иоанно-Предтеченской церкви братство, а при нем братская школа, одна из первых на Украине, в польской общине аналогичная католическая школа была создана иезуитами только в 1611 г.
Из Каменца вышли такие известные украинские ученые и деятели XVI в. как Герасим Смотрицкий, Исайа Каменичанин, Демьян Наливайко, Северин Наливайко, Мелентий Смотрицкий.
В ХVI-ХVII вв. на всю Европу известна Каменецкая крепость, самое мощное на юго-западе оборонное сооружение. Еще и сегодня впечатляет и вызывает удивление и восхищение объединение стремительных и глубоких обрывов в камне с крепкими искусственными сооружениями. До наших дней здесь сохранилась единственная в Европе и во всем мире башня Гончарная, построенная по принципу рикошета художника и фортификатора эпохи Возрождения Альбрехта Дюрера.

В XVI - первой половине XVII в. город возростал экономически: разрастались ремесленные цеха, росло их производство, поднималась торговля. Обострялись классовые разногласия, усиливалась эксплуатация и использование беднейших слоев населения как со стороны правящей польской шляхты, так и со стороны местной богатой верхушки: войта, райцев, ремесленных мастеров. В одном из документов XVII в. говорится: <...Сами райцы где только могут грабят убогих людей, от чего у посполитых сердце болит и, возможно, они расползутся чем подальше>.

В XVII в. Каменец был значительным городом Европы. Через него проходил торговый путь с Запада на Восток. Здесь еще в XVI в. был построен караван-сарай - склады и заезды для западных купцов и для караванов восточных купцов. Как отголосок этой седой древности до наших дней сохранилось название предместья - Карвасары. В городе проживало около 15 тыс. населения, столько, сколько было тогда в таких известных городах, как Киев, Варшава, Стокгольм 13).
В тот период в городе было четыре общины: украинская, армянская, польская и еврейская. Каждая имела свой магистрат. Украинская община занимала больше половины территории Старого города, или всю северо-восточную часть от берега р. Смотрич и русского рынка до Армянской площади и Русских Фольварок. Армянская община всю южную часть Армянской площади до р. Смотрич и сел Кубачевки, Больших и Малых Армян. Польская община занимала небольшую северо-западную полосу от Кушнирской (Ветряной) башни до Старого моста и Польских Фольварок. Населения соответственно было: украинцев около 7 тыс., армян около 5 тыс., да поляков, включая войска гарнизона - примерно 2-3 тыс.
В период освободительной войны 1648-1654 гг. Каменец четыре раза штурмовали казаки и повстанцы - в 1648, 1651, 1652, 1655 гг. - под руководством Кривоноса, Богуна, Джеджелия и Богдана Хмельницкого. В четвертом штурме принимал участие отряд российского войска под командованием боярина Василия Бутурлина. Во время штурмов мещане города поддерживали тайную связь с казаками.

В городе часто возникали эпидемии моровой язвы - чумы. Заносили ее чаще татары при нападениях на Подолье и торговцы скотом, шкурами и старыми вещами. Впервые чума зафиксирована в 1467 г. Наибольше беды причинила в 1770-1771 гг., когда она продолжалась 6 месяцев. В городе и окружающих селах тогда умерло 30 тыс. населения. Наибольшая смертность была среди евреев, которых умерло 2434 души, или 58%.

После освободительной войны 1648-1654 гг. польская администрация усилила преследования украинского населения. В 1658 г. украинский магистрат был выселен с Русского рынка и вынужден был поселиться в армянском квартале. В 1670 г. украинский магистрат вообще был ликвидирован и украинскую общину подчинили польскому магистрату. В результате этого в городе возникали частые восстания за возвращение русского магистрата, который был восстановлен в 1672 г. до захвата города турками. Украинцев выселяли из центра города за пределы оборонного пояса, в долину р. Смотрич 14).

27 августа 1672 г., после недолгой осады, Каменец захватили турки. Жителям города, также военной части было разрешено покинуть Каменец в трехдневные срок. 30 августа 1672 г. большинство жителей на 300 возах покинули город, а 3 сентября прошел торжественный въезд султана Магомета IV через Русские ворота в город. Взятие города вызвало большое смятение не только в Польше, а и во всем христианском мире. Поляки неоднократно пробовали вернуть город, но неудачно. Население покидало город, замерла торговля, больше трети строений были разрушены, а остальные повреждены. Попытки турок восстановить город как торговый центр потерпели неудачу даже после возвращения Каменца польской короне. Почти все церкви и костелы Каменца были превращены в мечети. Неизвестный автор XVII в. оплакивал упадок славного города:

Поділля ревно вздихає,
Україна тяжко ридає,
О тім Каменчу городі славнім,
Що був на весь світ славним,
Тепер в тобі зостають турки i татари,
Где твоя слава, Кам'янече старий?

27 лет в городе хозяйничали турки и причинили ему большой вред. За это время турками было вывезено около 100 возов ценностей.
В 1699 г. согласно Карловицкому договору Турция вернула Польше Подолье и Каменец.

После выхода турков из города польская шляхта сразу возобновила притеснения и преследования русских украинцев. В конце 1699 г. польский общий сейм запретил украинцам и евреям селиться в городе. В 1700 г. в городе введена насильная уния православия с католицизмом. С помощью польской шляхты униаты захватили лучшие церкви в городе и стали верными прислужниками и наемниками шляхты и католицизма.
Очень много бед принес католицизм некатолическим и иноверным народам. Он организатор ужасной инквизиции, охватившей всю Европу и на кострищах которой погибло 5 миллионов невинных жертв. Он организатор и вдохновитель многочисленных крестовых походов, в том числе и на Подолье и Каменец.
В 1666 г. местные армяне, а было их тогда около 5 тыс., приняли унию с католицизмом 16). Уже через 100 лет, в 1767 г., армянский храм стал католическим, армяне были окатоличены, ополячены и утратили свою национальность 17). Вот перед какой реальной угрозой стояло украинское население города.
В XVIII в. шляхетская Польша начала приходить в упадок как держава. Многочисленные гайдамацкие восстания, происходившие также и в округе Каменца (1703 - Шпак, 1734 - Верлан) и внутренние панские ссоры все больше раскачивали шляхетско-панский устрой в Польше. Под конец XVIII в. Польша дошла до полного упадка и была поделена между соседними державами.

Воссоединение с Россией.

В 1792 году произошел второй раздел Польши, Подолье и Каменец были воссоединены с Россией. В 1796 г. была создана Подольская губерния с центром в Каменце. Город остался и далее центром Подолья, каким он стал еще в 1362 г., и просуществовал в своем статусе до 18 марта 1919 года, когда губернским центром стала Винница. Еще один раз Каменец стал центром области в 1938 году, но в 1940 г. этот центр переместился в Проскуров, который в 1954 г. был переименован в Хмельницкий. Так же была переименована и область - из Каменец-Подольской в Хмельницкую. 557 лет Каменец был столицей Подолья.

На время воссоединения с Россией Каменец оказался в упадочном состоянии. Если в 1570 г. здесь было 4,5 тыс. населения, а в середине XVII в. - 15 тыс., то на 1795 г. осталось только 3,45 тыс. душ. В городе начали приходить в упадок ремесленные цеха, которые, на ряду с торговлей, были когда-то основой благосостояния города. Замкнутые ремесленные цеха тормозили развитие ремесла. Значительное количество ремесленной бедноты, в частности <партачи> (<Партачi> - те, кого по разным причинам, не обязательно профессиональным, не принимали в цех (ред.)), остались вне цехов. В борьбе за существование они ставали внецеховыми кустарями и подрывали товарное производство цехов.

В 60-х годах XIX в. на смену феодализму приходит капитализм, оживляется развитие города, появляются полукустарные предприятия. Растет население города и достигает 23 тыс. душ.

Во второй половине XIX в. в городе распространяется демократическое движение учащейся молодежи. Возникают организации народнического направления: <Каменецкая коммуна> (1868 г.), <Подольская вольная типография> (1879 г.), Подольская группа <Народной воли> (1882 г.), к которой принадлежал М.М.Коцюбинский. В Каменце начали свою деятельность писатели-демократы С.В.Руданский, А.П.Свидницкий, Г.О.Мачтет, автор известной революционной песни <Замучен тяжелой неволей>, революционные народники В.К.Дебогорик-Мокриевич, В.И.Дзюбинский, первый политкаторжник на Сахалине Н.Ф.Крижанивский.

Ссылки

1) Летопись Быховца М., 1966.
2) Сецинський Е.И. Город Каменец-Подольск. Историческое описание. К., 1895,с197-198
3) Тихомиров М. Про початок Кам'янця-Подільського. - "Прапор Жовтня", 1962, 25 жовтня, запис Ю. Альперина.
4) Дашкевич Я. Р. Грамота Федора Дмитровича - 1062 року. - Наук. інформац. Бюлетень, 1962, № 4, с. 9-30: Його ж Кам'янець . Подільський у вірменських документах. Архіви України", 1970, № 5, с. 57-65.
5) Полное Собрание Русских Летописей. Ипатьевская Летопись. - М.: Издательство Восточной литературы. - Т.2. - С.753
6) Пламеницька Е. М. Про час заснування Кам'янця-Поділського замку-фортеці. -У зб. Слов'яно-руські старожитності. К. 1969, ст. 124-144.
7) Сецинський Е.И.Назв, праця, с. 6-3.
8) Там же, с. 159.
9) Сецинський Е. И.Назв. праця, с. 13-14.
10) Західна Україна. К , 1940, с. 44-48.
11. Подольские Епархиальн. Ведом. Журнал Подольск. духовенства 1862-1905. /ПЕВ
12) Компан.0. Міста України у другій половині ХVII ст. К" 1963, с.76,81,100.
13) там же.
14) Сецинський Е.И. Город Каменец - Подольский. Историческое описание. К., 1895, с.121,204.
15) там же,с.53,113,120.
16) там же, с.177.
17) там же, с.154.

ДО XI ВЕКА

IV-III тысячелетие до н.э.
На территории современного города и окраин жили племена трипольской культуры. Остатки этой культуры выявлены во многих районах города археологическими раскопками. (№ 21, с.385; № 27).

II в. н.э.
На карте географа Птолемея обозначен город Петридава, который отождествляют с теперешним Каменцем. (№ 1,с. 5).

II-IV в. н.э.
Территория Призбручья (от теперешнего Каменца до Сатанова) стояла на границе римской провинции Дакии. До наших дней сохранились остатки вала того периода, названного Траяновым. Вал проходил по линии Устье-Кульчиевцы-Яромирка-Сатанов-Скалат (ЧК, 1940, 24 ноября (№ 21, с. 21-22, 66-67).

II-V в. н.э.
На территории города жили славянские племена черняховской культуры, остатки которой выявлены в нескольких местах (№ 27).

IX-Х в. н.э.
На территории города жило славянское племя тиверцев, город входил в состав Киевской Руси. (№ 3,с. 9).

XI-ХIV ВЕКА

XI в.
В процессе феодального дробления Киевской Руси возникло Теребовецкое княжество, в которое входила территория теперешнего Каменца. В XII-XIII в. эта территория стала называться Понизьем, а с конца XIII - до начала ХIV в. - Подольем (№ 24. с. 10).

XI-XII в.
Археологическими раскопками в Старой крепости доказано, что крепость заложена еще в конце XII в. Таким образом, возникновение города нужно датировать рубежем XI-XII вв. (№ 3, с. 9,55).

XII-XIII в.
На Русских Фольварках существовала Воскресенская церковь и монастырь, разрушенные татарами (№ 1, с. 131; № 3, с. 10; № 22, т. 2 с. 231; № 21,с. 300, 370).

1250-1255 гг.
Город захватили татары. Татарские ханы не давали ярлыка на владение Подольем, а правили краем сами через баскаков и выборных местных атаманов. Ханы именовали себя "отчичами и дедичами Подольской земли"(№ 1, с. 6 8)

1259-1260 гг.
Татары под началом Бурундая уничтожили крепость и оборонные сооружения на Понизье и в Каменце (№ 24, с. 12).

XIII в., II пол.
Создан Подольский улус, который делился на тьмы (округа). Была создана Каменецкая тьма.

1362 г.
Великий князь Литовский Ольгерд одержал победу над татарами на Синих водах (р. Синюха), вследствие чего Подолье и Каменец были освобождены от татарского порабощения, но захвачены Литвой (№ 1, с. 8, 9-10)

1362 г.
Ольгерд передал Подолье и Каменец во владение князьям Кориатовичам (№ 1, с. 9-11).

1366-1370 гг.
В городе появился католический орден доминикан - проводников, хотя в городе еще совсем не было католиков. Это было начало проникновения в город и на Восточное Подолье агентуры воинственного захватнического ватиканского католицизма, с которым местное население вело отчаянную борьбу (№ 1с 164).

ХIV в. 70-е года.
На руинах русской каменной крепости XII-XIII в. Кориатовичи начали строить новую крепость. Строительство продолжалось в ХV в. и закончено в 1544 г. Крепость рассчитана на круговую оборону, как со стороны внешнего врага, так и со стороны населения города (№ 3, с. 11, 54, 55)

ХIV в. 70-е года.
В крепости построена православная церковь. В 1672 г. была разобрана с целью постройки новой, но захват города турками помешал строительству (ПЕВ 1892, № 27-28 с. 474-490)

1374 г., 17 ноября
Грамота Юрия Кориатовича о выделении городу 204 ланов поля и примерно такого же количества выгонов - пастбищ, о даровании права суда через своих представителей, права на торговлю и др. Грамота выходила из местных норм права, обычаев и традиций и норм магдебургского права. Это свидетельство наизаветнейшего проникновения этого права на Подолье (№ 1 с., 197-198)

1375 г., 17 марта
Грамота Александра Кориатовича Кракову на право торговли с Подольем и Каменцем (№1 с. 11 )

1375 г.
Основание Каменецкой католической диецезии (епископии). Первым бискупом был немец Вильгельм Доминиканин (№ 1 с. 159)

После 1375 г.
Построен Кафедральный деревянный костел католический. Между 1480-1517 гг. вместо него построен каменный костел. Его достроили и перестроили несколько раз. Турки устроили в нем мечеть и пристроили минарет. В 1756 г. на минарете установлена бронзовая статуя Мадонны. Костел сохранился, теперь здесь филиал музея (№ 1. с. 172-176).

1385 г.
Подтверджение Константином Кориатовичем грамоты Александра Кориатовича 1375 г. Кракову на торговлю с Каменцем (№ 1, с. 223).

1385 г.
Кревская уния - договор между Польшей и Великим княжеством Литовским об объединении в одну державу под польской короной. Польские магнаты и шляхта использовали ее действие для захвата Подолья и Каменца (УРЕ, т. 7. с. 347).

1386 г.
Присяга каменецкого князя Федора Кориатовича Ягайлу, который после Кревской унии 1385 г. стал королем Польши и Литовского княжества (№ 1, с. 13).

1393 г.
Федор Кориатович отказался быть послушным новоизбранному Великому князю Литовскому Витовту, приспешнику польской шляхты и католицизма, и во главе объединенных отрядов подолян и литовцев восстал против Витовта (№ 1, с. 13; № 22, т. 1, с. 63).

1393 г., середина
Поход Витовта на Подолье, захват и покорение Брацлава, других городов и, в конце концов, Каменца; Федор Кориатович с большим отрядом подолян отправился в Венгрию и осел там в Мукачево - Маковецкой области, которой правил до смерти - 1414 г. Эта область позже получила название Закарпатской Украины-Руси (№ 1, с. 13; № 22,т. 1, с. 63).

1394 г.
Витовт уступил город польскому королю Ягайлу (№ 1, с. 13, 14).

1395 г., июнь
Ягайло передал свое право на Каменец польскому вельможе Спитку из Мельштина, воеводе краковскому за 20 тыс. злотых (№ 1. с. 14)

ХIV в. конец
В городе появился католический орден францискан. Они построили кляштор, а потом и костел, сначала деревянный, а после пожара 1616 г. - каменный. В 1787 г. францискане переселились в Городок, а в 1799 г. их здания перестроены в Архиерейский дом (теперь хлопковая фабрика (№ 1, с. 168-169).

XIV в. конец
Построена деревянная Свято-Троицкая церковь, сгорела в 1616 г. и построена новая каменная. Разобрана в 1935 г. (№ 22 т. II, с. 235).

ХIV в. конец
Существовала церковь Параскевы Пятницы - покровительницы ремесла и торговли. Так названные церкви были во всех древнерусских городах (№ 23, с., 62).

1398 г.
Армяне построили церковь Св. Николая. В ХVII в., до 1672 г., при этом храме жили армянские монахини-девотки, которые боролись против унии с католицизмом. В 1840 г. этот храм стал православным (№ 1, с. 154, 155, 182).

1399 г.
После смерти Спитка Ягайло выкупил город у вдовы Спитка (№1, с. 14).

1400 г.
Ягайло передал Подолье и Каменец Литовскому князю Свидригайлу (№ 1, с. 14).

1424 г.
Подтверждение Магдебургского права, данного в 1374 г.

1362 г.
Литовский князь Ольгерд передал Подолье и Каменец во владение князей Кориатовичей. (28)

1392 г.
В исторических источниках впервые упоминается населенный пункт Супруньковцы Каменец-Подольского района, (28)

1393 г.
На Подолье произошло большое антифеодальное восстание. От Винницы до Теребовли подоляне выгнали литовских, а также и польских панов, которые все больше оседали на Подолье. Среди повстанцев был и Каменець-Подольский. (29)

1406 г.
В исторических документах впервые упоминается населенный пункт с. Сокол. (30)

1412 г.
В исторических источниках впервые упоминается населенный пункт Думанов Каменец-Подольского района. (28)

1422 г.
В исторических источниках упоминается населенный пункт Руда Каменец-Подольского района, (28)

1431 г.
В исторических документах впервые упоминается населенный пункт Гринчук, Жванец, Рункошев. (30)

1432 г.
г. Каменцу дано магдебургское право. (28)

1441 г.
В исторических источниках впервые упоминается с. Цвикловцы. (30)

1442 г.
Основано с. Щербивцы Новоушицкого района. (28)

1463 г.
Каменец-Подольский стал королевским городом и центром Подольского воеводства. (29)

1512 г.
В исторических источниках впервые упоминается населенный пункт Ластовцы Каменец-Подольского района. (28)

1527 г.
В г. Каменце-Подольском построены Русские ворота - памятник архитектуры, фортификационное сооружение того времени. (28)

1532 г.
В исторических источниках впервые упоминается населенный пункт Приворотье Каменец-Подольского района. (28)

1537 г.
Начался судовой процесс между магистратом и владельцами соседних сел Каменец-Подольского района за границы городских и частных земель. Процесс продолжался 301 год - до 1838 года. (28)

1537 г.
В исторических источниках впервые упоминается населенный пункт Цибулевка Каменец-Подольского района. (28)

XVII століття

1601 р.
У місті створено цех бондарів, стельмахів, колодіїв, столярів. Цех існував до 1803 р. В XVII ст. в цеху працювало 72 майстри (№26, с 41)

1603 р.
При Свято-Троїцькому соборі існувало братство (№1, с 117,135)

1604 р.
Пожежа вірменської ратуші (№23,с.70).

1606 р.
У місті з'явився католицький орден єзуїтів, девізом яких був заповіт засновника цього чорного ордена Ігнатія Лойоли: "Увіходьте в світ лагідними вівцями, дійте там, як люті вовки і, коли вас будуть гнати як собак, умійте підкрастися, як змії." Орден ліквідовано Папою Римським в 1773 р. (№1, с.169).

1606 р.
При Іоанно-Предтеченській церкві продовжувало діяти братство (№1,с 117,135).

1607 р.
В історичних документах вперше згадується Китайгород Кам'янець-Подільського(28)

1610 р.
Єзуїти заснували у місті школу для дітей шляхти (№13, с.47)

1611 р.
Польський сейм затвердив постанову сеймика польської шляхти про пожертву ордену єзуїтів всього земського збору Подільського воєводства (№1, с.169).

1611 р.12 липня.
Скарга коронного гетьмана Станіслава Жолкевського королю про поганий стан укріплень Кам'янця і недостатність гарнізону.

1611 р. Осінь.
Кам'янецькі єзуїти погромили і пограбували Панівецьку кальвіністську академію і друкарню.

1612 р.
Волохи напали на околиці міста, спалили понад 30 сіл, а населення знищили або взяли в ясир (НІБ,1965,№2, с.71).

1613 р.13 жовтня.
О 9 год. ранку був землетрус, що тривав чверть години (НІБ.1965, №2, с.71).

1614 р.
Вірмени побудували общинну лікарню для бідних (будинок зберігся по вул.Шпитальній, №3),(№1,с.198,214).

1615 р.
Спустошення татарами околиць міста (№1, с.24).

1615 р.
Засновано католицький жіночий кляштор домініканок біля Руської брами. У 1640 побудували новий кляштор біля Вітряної брами. Після 1672 р. турки його розібрали У 1772 р. Домініканки побудували третій кляштор і костьол Архангела Михаїла в північно-східному кутку теперішнього старого бульвару. У 1866 р. кляштор закрито (№1, с.168; №3, с.90).

1616 р.
Велика пожежа в місті. Згоріла більша частина міста. Після цього поширилось будівництво кам'яних будівель (№1, с.164).

1617 р.
За західними мурами фортеці споруджено кам'яно-земляні укріплення - нову фортецю (вали). Будував фортецю майстер Теофіл Шомберг (№3, с.21-22, 57).

1621 р.
Одноденна безуспішна облога міста турками під проводом султана Османа (№1,с.25)

1621 р. 14 жовтня
Святкування у Кам'янці, в присутності короля Володислава, перемоги над турками під Хотином. Вирішальну роль у перемозі відіграли запорожці на чолі з Сагайдачним (№1, с.251).

1621 р., жовтень.
Гетьман реєстрового козацтва Петро Сагайдачний був гостем у кам'янецького вірменського старости Лукаша Грицьковича.

1621 р., жовтень.
Закінчилася Хотинська війна між Польщею і Туречиною. Підписано договір про мир, за яким кордон між двома державами проходив по річці Дністер. Хотин відійшов до Туречини. (30)

1623 р.
У місті з'явився католицький орден кармелітів-босих. В 1623 році вони побудували кляштор, зруйнований турками. В 1717-1750 рр. побудували кляштор і костьол на новому місті (проти теперішньої лазні). В 1866 р. кляштор ліквідовано, а костьол перебудовано в 1878 р. на православний Казанський собор, розібраний в 1935 р. (№1, с. 170).

1625 р.
У місті з'явилася чума (№21, с.325).

1627 р.
Побудовано біскупський будинок, (№3, с96).

1633 р., жовтень
50-тис. турецьке військо під командуванням Абаза-паші спустошило околиці міста (№1, с.26)

1633 р.
У Франції опубліковано перший план міста Кам'янця (№23, с.8).

1634 р. осінь.
Турки знову з'явилися під Кам'янцем, але спроби взяти місто не робили (1, с.26).

1638 р.
Побудований Вірменський колодязь (проти ратуші), (№3, с.88).

XVII ст., середина.
У місті широко розвинуто ювелірне ремесло. Відомі тогочасні ювеліри Кірков Кам'янецький, Христофор Криштанів та ін. (№3, с.15).

XVII ст., середина.
У місті 18 ремісничих цехів (№26, с.185).

1648 р.
Спалахнула визвольна війна українського народу, очолювана Богданом Хмельницьким. Польський уряд на допомогу гетьману Потоцькому надіслав з Кам'янця-Подільського свої війська, але вони були розбиті українськими козаками. (29)

1648 р., середина серпня.
Облога міста козацьким військом Максима Кривоноса. До них приєдналися повсталі селяни та кам'янчани і разом обложили місто. Але незабаром облога була знята, бо війська за наказом Богдана Хмельницького перекидалися під Пиляву на Поділлі, де польській армії було завдано нищівного удару. (29) Облога припинена в зв'язку з перекидкою козаків в інше місце (№1, с.28).

1648 р.
Загони карпатських опришків Гірша і Вовка під містом. (№1, с.28).

1649 р.
Великий розлив р.Смотрич, який попсував міські укріплення.

1651 р., середина серпня.
Штурм міста козаками під командуванням Джеджелія та Івана Богуна. Штурм припинено 19 травня в зв'язку з появою пошесті у війську (№1, с.28).

1652 р.,травень,червень.
У місті від чуми померла більша частина населення (№21, с 326).

1652 р., червень.
Козаки під проводом Тимоша Хмельницького під Кам'янцем. Спроби нападу на місто не робили (№1, с.28-29).

1652 р., осінь.
Короткочасна облога Кам'янця козацьким військом Богдана Хмельницького. Облога припинена через пошесть у козацькому війську (№1, с.30).

1653 р.
До Кам'янця втік від переслідування Семиградського князя Ракочі молдавський господар Лупул з своєю родиною, в тому числі і з дочкою Розандою, дружиною Тимоша Хмельницького. Лупули розмістилися на вул.Домініканській у будинку старости. (Будинок зберігся, зараз вул.Домініканська, 4)

1653 р.,жовтень.
Козацьке військо на чолі з Б.Хмельницьким в околицях Кам'янця. В листопаді 1953р. воно оточило і взяло в облогу польське військо і короля Яна-Казимира під Жванцем. У грудні 1653 р. Б.Хмельницький з-під Жванця виїхав на Переяславську Раду (№3, с.21, ПИ,1962, 25 жовтня).

1654 р. 8-18 січня
Відбулася Переяславська Рада, на якій прийнято історичне рішення про возз'єднання України з Росією. У березні 1654 р. в Москві були підписані березневі статті про політичне і правове становище України в складі Росії.

1654 р.
Король заборонив євреям жити у місті. Це підтверджувалося в 1659, 1663, 1665 та 1670 рр., але євреї залишалися у місті (№1, с.219).

1655 р.,червень липень.
Облога міста козаками під проводом Б.Хмельницького і Василя Бутурліна, яка продовжувалася 3 тижні. Вчинено 9 штурмів. Облогу припинено з приводу пошесті серед козацького війська. Хмельницький мав таємний зв'язок з міщанами міста (№1, с.31).

1656 р.
У місті працювали цирульники, зокрема Хома Хвощ, які лікували людей (№26, с.181).

1658 р.
Українська (руська) ратуша виселена з руського ринку (біля Кушнірської башти) у вірменський квартал, у буд. Кір'яка (Кір'ячинського), біля Іоанно-Предтечинської церкви (буд. зберігся на вул. Бебеля, №9), (№1, с.204; №3, с.83; №23, с.71).

1662 р.
Постанова сейму про те, щоб у фортеці піхоту з місцевого населення замінити на католиків (№1, с.192).

1665 р.
Вірменам надано однакові права нарівні з поляками і українцями та дозволено користуватися власною печаткою (№1, с.213).

1666 р., 1 жовтня
Кам'янецькі вірмени-григоріани прийняли унію з католицизмом. Це був початок повної втрати місцевими вірменами своєї національності протягом наступного XVIII століття (№1, с.177).

XVII ст., 70-ті роки
У Кам'янці нараховувалося близько 15 тис. населення. Вірменів було 1200 родин, або близько 5 тис. За кількістю населення Кам'янець дорівнював тодішньому Києву, Варшаві чи Стокгольму (№26, с.76, 81, 100, 378).

XVII ст., 70-ті роки
Поляки посилили політичне і релігійне переслідування місцевого українського населення, яке "уходя от ляхов, чтоб есмя при вере своей православной быти" втікало на лівобережжя і там селилося, зокрема у м.Козельці на Чернігівщині (1665 р.).

1667 р.
Побудована Вірменська вежа-башта на Вірменському ринку. Реєстрована 1783 р. і перетворена на казематну башту (виходить на вул.Шпитальну), (№3, с.83).

1669 р.
Ремонт Гончарської башти силами місцевих ремісників (№1, с.89).

1670 р.
Польський сейм позбавив юрисдикції українську общину міста. Український магістрат було ліквідовано. Українців примусово виселяли за межі оборонного пояса по південно-західному берегу р.Смотрич та інші місця (№1, с.121, 204).

1672 р.
При Покровській церкві на Руських фільварках існувало братство (№1, с.117, 135).

1672 р., серпень.
У місті існувало 5 католицьких чернечих орденів, які у значній мірі складалися з іноземців (переважно німців). Вони підлягали безпосередньо Риму (Ватикану) та виконували його загарбницькі завдання (№22, т.ІІ, с.245-247).

1672 р.
Кіпріан Томашевич склав план міста (виданий у Кракові 1672 ). У місті було 12 православних церков, 9 католицьких костьолів, 3 вірменських храми (№1, с.40).

1672 р., 6 серпня.
Турки послали вимогу здати місто добровільно, командування фортеці відмовилося виконати вимогу (№1, с.33).

1672 р.
Краківський біскуп Андрій Тржибицький формує полк для захисту Кам'янця (№1, с.32, 90).

1672 р., 8 серпня.
Турецьке військо, на чолі з султаном Магометом І, розпочало облогу міста. У фортеці тільки 4 пушкарі. Турецького війська близько 300 тис. (№1, с.33,3).

1672 р., 14-24 серпня.
Турки захопили новий замок (вали) (№1, с.34).

1672 р., 15-25 серпня.
Турки штурмують фортецю, підривають ворота фортеці і втрачають вбитими 2000 воїнів (№1, с.34).

1672 р., 16-26 серпня.
Капітулював польський гарнізон фортеці (№1, с.34)

1672 р., 18-28 серпня.
Турки святкують здобуття Кам'янця. Султан Магомет ІV видав указ святкувати здобуття Кам'янця по всій Туреччині 3 дні (№1, с.36).

1672 р., 24серпня-3вересня
В'їзд Магомета IV в Кам'янець (№1, с.37)

1672 р. вересень.
Утворено Подільський пашалик з центром у Кам'янці Губернатором призначений Галіль-паша, який управляв провінцією і містом до смерті - 1690 р. У місті залишено гарнізон в 20 тис. війська (№1, с.37, 46).

1672 р., 7 жовтня.
Між Польщею і Туреччиною підписано мирну угоду в м.Бучачі (Бучацький договір), за якою Подільське воєводство відійшло до Туреччини (№1, с.37).

1672 р. кінець.
Турки побудували мурований кам'яний міст між фортецею і містом. Міст зберігся до нашого часу, його називали "Турецький", а в 1901 стали називати "Старий міст".

1672 р. грудень.
Загони польського війська під містом здобули перемогу над турецьким загоном, який вийшов з міста (№1, с.46).

1672-1699 рр.
Турки забрали з міста 800 хлопчиків в яничари та тисячі дівчат і жінок - в неволю.

1673 р.
Коронний гетьман Ян Собеський штурмує місто. При цьому було знищено 2000 липків-татар, які поселилися під містом восени 1672 р. Не домігшись перемоги, Собеський пішов під Хотин (№1, с.47).

1674 р.
Похід Яна Собеського на Поділля і під Кам'янець (без наслідків).

1681 р.
У місто прибув митрополит Кам'янець-Подільський та екзарх Малої Росії Панкрат, призначений указом турецького султана.

1683 р.
Польське військо на чолі з Краківським каштеляном Андрієм Потоцьким розгромило турецькі і татарські залоги в околицях міста (№22, с. 64, т.ІІ).

1685 р.
До міста доставлено з Немирова і страчено Юрія Хмельницького, князя Сарматського (№1,с.48-49; №3, с.25,200).

1687 р.
Облога міста польським військом під проводом сина короля Якова Собеського (№1, с.49).

1689 р.
Облога міста польським військом (№1, с.49).

1692 р.
Ян Собеський для блокади Кам'янця побудував фортецю "Окопи Св.Тройці", або "Блокада Кам'янця-Подільського", при впаданні р.Збруч у Дністер (№1, с.19).

1698 р.
Похід короля Августа II на Кам'янець (без наслідків).

1699 р. 25 січня.
Карловицький трактат між Туреччиною і Польщею, за яким Поділля і Кам'янець повернуті Польщі (№1, с.50).

1699 р., 12-22 вересня.
Передача турками Кам'янця полякам. Турки вивезли 270 гаубиць і 22 мортири (№1, с.50).

1699 р. вересень.
Турки, покидаючи місто, вивезли 100 возів дорогоцінностей і майна. Вони залишили місто в руїнах, зруйнували понад 600 будинків.

1699 р.
Після виходу турків з Кам'янця польський вальний сейм заборонив українцям і євреям селитися в місті (№1, с.53, 113).

1699 р., кінець.
У місті з'явився католицький орден тринітарів. Вони побудували кляштор і дерев'яний костьол. У 1763 р. закінчено будівництво кам'яного костьолу навпроти вірменського бастіону. У 1842 р. кляштор закрито. Костьол зберігся (№1, с.170).

XVII ст. Кінець.
В період турецької окупації майже всі купці покинули місто і торгівля занепала. Кам'янець втратив значення важливого осередку у зовнішній торгівлі між Заходом та Сходом і спроби у XVIII ст. не допомогли вже йому піднятися до значення торгового центру (№1, c.178,228).

1700 р.
Проведення опису міста після виходу турків. Виявлено, що більше третини садиб залишилось без будівель, а будинки, що збереглися - напівзруйновані (№1, с.52).

1700 р. 5 травня.
У місті запроваджено примусову унію православ'я з католицизмом (№1, с.120).

XVIII століття

XVIII ст. Початок.
При міському магістраті був постійний штатний кат (№1, с.208).

1702 р. 20 вересня
Кам'янецький сеймик просить коронного гетьмана збільшити гарнізон у фортеці для захисту від повсталого населення (№1, с.54).

1702 р. 20 листопада.
Конфедерація Летичівських дворян у Кам'янці для захисту від повстанців, що діяли під керівництвом Федора Шпака (Білецького), (№1, с.54).

XVIII ст., початок.
У місті відновлені ремісничі цехи. У 1702 р. створено цехи шевців і шкірників; 1712р. - злотників, ливарників, мідників, бляхарів; 1724 р. - кравців, трохи пізніше - хірургів. Замкнуті цехи перешкоджали розвиткові ремісництва (№1, с.229).

1703 р. 12 січня.
Загони народних повстанців під проводом Федора Шпака (Білецького) під Кам'янцем. Повстанці тримали місто в облозі до весни 1703 р. (№1, с.54).

1703 р., 23 січня
Під Кам'янець-Подільським з'явилися (12 січня за старим стилем) загони народних повстанців під проводом Шпака (Федора Білецького). Повстанці тримали місто в облозі до весни. (29)

1703 р.
У Кам'янецькому кафедральному костьолі організувався базиліанський орден, який здійснював вироки польського уряду на поховання заживо. (29)

XVIII ст., початок
Село Довжок перетворено на передмістя Кам'янця. Тут побудована резиденція кам'янецького старости для прийому іноземних послів і знатних осіб. У резиденції побували: Цар Петро І (1711), останній польський король Станіслав-Август(1781), останній кримский хан Шагін-Гірей (1786) перед від'їздом до Туреччини. Тут між 1778-1790 рр. російський уряд, за домовленістю з Польщею, створив поштову станцію, яка охоронялася козаками. Після 1793 р. Довжок відійшов до повіту.
1703 р. Король Август II заборонив євреям осідати і торгувати у місті більше 3-х днів. Заборона підтверджувалася в 1725 р., але частина євреїв зосталася в місті і тримала на відкупі міські податки (№1, с.219-220).

1710 р.
З королівської скарбниці виділено 5000 золотих щорічно на утримання фортеці. Фактично гроші поступали рідко (№1, с.100).

1711 р., 11 серпня.
До міста прибув з Рави-Руської через Сатанів російський цар Петро І для ознайомлення з фортифікаціями (№1, с.99).

1717 р.
Польський сейм прийняв рішення про закриття всіх православних церков. У першій чверті XVIII ст. порівняно швидкими темпами відбувалась колонізація краю польською адміністрацією та жовнірами. Почали відновлювати старі форми феодальної експлуатації, чинили релігійні утиски, переводячи селян і міщан в унію. Проводилася політика окатоличення населення. (28)

1717 р.
Проведено ремонт і перебудову Руської брами (№3, с. 78).

1717-1750 рр.
Кармеліти побудували костьол по вул. Кармелітській (№3, с.34).

1719 р.
У місті від чуми померла половина солдатів гарнізону (№21, с.327).

1720 р.
Розливами р.Смотрич пошкоджено укріплення Польської і Руської брами (№1, с.100).

1720-1785 рр.
У місті жив і служив у війську гарнізону вірменин Ян Вітт (1710-1785). У 1768-1785 рр. комендант кам'янецької фортеці і всіх прикордонних фортець і замків. Під його керівництвом здійснено прибудови Домініканського костьолу і монастиря в 1737 р. В 1760 р. побудовано казарми Вітта, пізніше закладено сад Вітта, проведено ремонт і реконструкцію міської ратуші (№3, с.3, с.30-34).

1721 р.
У місті вибухнула епідемія чуми (№21, с.327).

1722 р.
Уніатські монахи-базиліани захопили Св.-Троїцьку церкву і створили при ній монастир (№1, с.122).

1723 р.
Польсько-українському магістрату надано право розпорядження оборонними засобами, мати у себе ключі від міських брам. Створено стрілецьке братство (№1).

1730 р.
Побудовано порохові склади (Порохівню),(№3, с.30).

1734 р.
Гайдамацькі загони під керівництвом Верлана в околицях міста (№1, с.56).

1734 р.
У фортеці утримуються противники претендента на королівський престол Станіслава Лещинського і полонені гайдамаки (№1, с.56, 99).

1734 р.
На площі перед Ратушею проведено прилюдне покарання учасника гайдамацького руху Івана Клобуцького.

1737 р.
Члени магістрату - українці з своєю челяддю, озброєні дрючками, ціпами, сокирами, в кінному і пішому строї напали на садибу монахів базиліан-уніатів і зруйнували господарські будівлі, самовільно побудовані базиліанами біля Воскресенської церкви на Руських фільварках.

1737-1738 рр.
У місті вирувала страшна пошесть - чума (повєтріє), від якої померло багато населення (№21, с327).

1737-1753 рр.
У місті працював військовий інженер Хрістіан Дальке, який перебудував вірменські бастіони (1746), турецькі бастіони біля Кушнірської башти (1753) та інші укріплення (№3, с.73, 80).

1738 р., 29 серпня.
У місті спалахнула чума. Продовжувалася до 19 січня 1739 р. (№21, с.327).

1739 р., кінець червня
Біля Кам'янця, в поході на Молдавію, проходили російські війська під командуванням фельдмаршала Мініха, які завдали великої поразки туркам під Ставчанами Хотинського повіту (№1, с.59).

1750 р.
Наказ про виселення з міста євреїв за 24 години (№1, с.220).

XVIII ст. Середина
Між мостом до фортеці і вірменським бастіоном перебудована міська в'їзна брама (№3, с.30).

XVIII ст. Середина.
У місті, у будинку Флоріана Шадбея (у XX ст. - будинок д-ра Манасевича на Центр, площі) проживав син молдавського господаря Ян-Рудольф Кантакузен (пізніше похований в Іоанно-Предчененському соборі).

XVIII ст. середина.
У місті були відомі будівничі майстри Стефан Маковецький та Яків Захар, які будували оборонні укріплення (№3, с.33).

1756 р.
На мінареті кафедрального костьолу установлена статуя Богородиці, відлита з бронзи у Данцігу (№1, с.176).

1756 р.
Були випадки захворювання чумою (№21, с.327).

1757 р.
У Кам'янці проведено диспут між євреями-талмудистами і євреями-франкістами. Перемогли франкісти, талмудистів було штрафовано та спалено біля 1000 примірників талмуда (№1, с.221).

1760 р.
Побудовано багатоповерхові казарми гарнізону фортеці (казарми Вітта), проведено ремонт польської ратуші і брукування польського ринку (№3, с.30).

1761 р.
Проведено ремонт міських укріплень, побудовано мур від Кушнірської башти до Польської брами. Роботи вів майстер Стефан Маковецький.

1763 р.
У Кам'янці створено пошту, якою користувався також молдавський господар. Містилася на Троїцькій вул. (пізніше - Поштова, тепер - Зарванська). Будинок зберігся (№23, с.25).

1763 р.
Закінчено будівництво кам'яного Тринітарського костьолу. Будівництво розпочато в 1737 р. (№1, с.171).

1764 р.
Російське військо під командуванням генерала Дашкова, що діяв проти конфедератів, намагалося оволодіти Кам'янцем (№1, с.59).

1764 р.
Сейм асигнував 30000 злотих на ремонт фортеці. Фактично за півстоліття (1710-1764) було одержано лише 3000 зл. (№1, с.100).

1765 р.
Розлив р.Смотрич підмив Польську браму (№1, с.100).

1765-1775 рр.
В околицях міста, в зоні 3 миль, проживало 4208 душ євреїв. Внаслідок епідемії 1770-1771 рр. залишилося тільки 1774 душі (по обліку на 1775 р.).(№1, с.221).

1767 р.
Відбудовано зруйнований турками вірменський храм і перебудовано його на вірмено-католицький костьол, при цьому вірмени-католики зневажливо віднеслися до рештків храму вірменів-григоріан, архітектурні оздоби храму вони використали на побудову муру навколо костьолу (№1, с.154).
XVIII ст., 70-ті роки У місті жив і працював ливарник Йоган Франк Водіц, який виливав дзвони, зокрема вилив в 1769 р. дзвін для Тринітарського костьолу.

1767 р.
Відкрита перша в місті аптека Павла Ленкевича. В 17-му році відкрита друга аптека Григорія Чайковського (№23, с.124).

1769 р., червень.
В околицях міста, в Довжоцькому лісі та між Жабинцями і Янчицями, стояли табори російського війська. Тут відбулося кілька невдалих атак турків з-за Дністра (№1, с.59).

1770 р.
Відкрито новопобудовану (у 1755 р.) католицьку духовну семінарію (колегіум). З 1793 по 1811 рік була закрита, у 1812 р. відновлена і в 1866 р. остаточно закрита. Тепер міська друкарня (№1, с.186; №3, с.90).

1770 р., 8 серпня.
У місті спалахнула епідемія чуми. Продовжувалася до 2 лютого 1771 р. У місті та навколишніх селах померло 30 тис. душ. У Подільському, Брацлавському та Волинському воєводствах померло тоді 200 тис. душ (№21, с.327-328).

1771 р.
Проведена реставрація в'їзної брами-арки Станіслава-Августа (№1, с.103; №3, с.91).

1773 р.
Булла Папи Римського Клімента IV про скасування ордену єзуїтів. У Кам'янці орден існував з 1606 р. (№1, с.16).

XVIII ст., II половина.
Фортифікації біля Руської брами почали використовувати для утримання довічноув'язненних. Тут в 1774 р. по 1796 р. були ув'язнені довічно за замах на короля Станіслава-Августа (3 листопада 1771 р.) Косовський, П'єшинський, Франкенберг.

1775 р. весна.
Біля Кам'янця проходили війська, які поверталися після закінчення війни з Туреччини.

1778-1788 рр.
У місті жила доставлена з Константинополя невільниця Софія Клявоке-Челіче (1766-1822), відома красуня-гречанка. Тут з нею таємно одружився син коменданта фортеці Йозеф Вітт. В 1792 р. у Вітта її викупив за 2 млн. злотих польський магнат Станіслав Щесни Потоцький. В 1787-1792 рр. Софія була пов'язана з вищими аристократичними колами царської Росії при штабі Потьомкіна.

1781 р.
Місто відвідав король Станіслав-Август.

1782 р.
Відкрито новозбудовану кармелітами католицьку семінарію на Кармелітській вул. (зараз Татарська, 8; будинок зберігся).

1788 р. 28 червня.
Під час походу на Туреччину російські та австрійські війська стояли табором в околицях міста. (№1, с.60).

1789 р.
Розповсюдження провокаційних чуток про повстання, внаслідок чого було заарештовано багато православних священників, які ніби готували повстання (№1, с.58).

1790 р.
Побудовано двоповерховий будинок для греко-уніатської духовної семінарії, яка була закрита в 1793 р. З 1865 р. тут містилася Подільська духовна семінарія, з 1914 по 1920 р. - музей церковного історико-археологічного товариства. Був тут філіал бавовняної фабрики, зараз - картинна галерея (вул.П'ятницька,11),(№_, с.186-188).

1790-1791 рр.
Проведено ремонт Старої фортеці та побудовано оборонні мури північного подвір'я фортеці. Керував майстер Станіслав Завадський (№1, с.103; №3, с.35, 58).

1790 р.
Ліквідовано вірменський магістрат, вірменів подпорядковано польському магістрату (№23, с.21).

1792 р., 8 грудня.
Цариця Катерина II підписала таємний указ про порядок приєднання до Росії правобережних земель України, в якому зазначено, що треба головну увагу звернути на Кам'янець і завчасно оточити його російськими військами (№1, с.62).

1793 р., 7 січня.
День народження Сильвестра ВЕНЖИКА - польського письменника, публіциста, представника "української школи" в польській літературі. Працював юристом у Кам'янці-Подільському в 1812-1819 роках. Помер в 1849 році. (29)

1793 р., 21 квітня - 2 травня.
Передача міста російському військовому командуванню і приєднання міста до Росії. Через Руську браму у місто увійшов Катеринославський полк (№1, с. 65-66).

1793 р., 13-25 квітня.
Утворене Із'яславське намісництво в м.Із'яславі, до якого увійшов і Кам'янець (територія від Кам'янця до Дубна). (№1, с.63).

1793 р., 2 травня
Кам'янець-Подільський відійшов (21 квітня за старим стилем) від Польщі до Росії (останнім з міст Подільського, Волинського і Вроцлавського воєводств). У Кафедральному костьолі комендант фортеці Антон Злотницький присягнув на вірність імператриці Катерині II. До речі, це сталося у день її народження. (29)

1793 р., 6 вересня.
Указ Катерини II про ліквідацію Кам'янецької католицької дієцезії (єпископії). У 1798 р. була відновлена, а в 1866 р. знову ліквідована (№1, с.160, 161).

1793 р.
В результаті другого поділу Польщі, Поділля було возз'єднане з східноукраїнськими землями в складі Росії. (29)

1795 р., 2 квітня.
Утворена Подільська православна єпархія (єпископія) з центром у Кам'янці (№1,с.124).

1795 р., 1 травня.
Ліквідовано Із'яславське намісництво і утворено Подільське з центром у Кам'янці (№1, с.69).

1795 р., 21 травня.
У будинку Кір'яка (Кір'ячинського; тепер №9 по вул.П'ятницькій), в якому в 1658-1670 роках містився український (руський) магістрат, зараз - НІАЗ "Кам'янець") відбулося урочисте оголошення указу про утворення Подільської губернії (№23, с.72).

1795 р., 6 липня.
Затвердження Кам'янця губернським містом (№1, с.69).

1795 р., жовтень.
У Кам'янці і на Поділлі ліквідовано уніатство. Захоплені уніатами після 1700 р. церкви повернені у православ'я (№1, с.121-122).

1795 р.
У місті проживало лише 3450 мешканців. У 1570 р. було 4500 жителів (№1, с. 232, 235).

1796 р.
Створено Подільський головний суд. В 1831 р. його замінили дві палати: кримінального та цивільного суду. В квітні 1872 р. вони були замінені з'єднаною палатою кримінального та цивільного суду, яка ліквідована в 1880 р. в зв'язку з утворенням окружного суду.

1796 р., 22 січня.
Затверджено герб Подільської губернії і Кам'янця: сонце в проміннях і зверху хрест.

1796 р., 1 травня.
Заснована Подільська казенна палата. Ліквідована в 1919р. (30)

1796 р., травень.
Створено канцелярію подільського губернатора і губернське правління. Існували до лютневої революції-12 березня 1917р.

1796 р., червень.
Указ про утворення в Кам'янці академії грецького (православного) обряду. Академія не була утворена, а замість неї в квітні 1797 р. у Миргороді утворена Подільська духовна семінарія, переведена у 1805 р. до Кам'янця (№1, с.221).

1796 р., 12 грудня.
Подільське намісництво реорганізоване у Подільську губернію з приєднанням ліквідованого Брацлавського намісництва (№1, с.69-70).

1796 р.
Заснований Подільський губернський приказ громадської опіки. (30)

1797 р., 19 січня.
День заснування у м. Кам'янці-Подільському губернської лікарської управи для нагляду за санітарним станом губернії, за лікарнями, військовими госпіталями, приватними лікарями і аптеками. Ліквідована 9 лютого 1861 року. (28)

1797 р., квітень
Організована кінна пошта, що сполучила всі повітові міста в губернії (службові переїзди і пересилка пошти).

1797 р.
Євреям дозволено селитися в місті (№1, с.221).

1797 р.
Складено генеральний план міста. Автор - інженер-підполковник Дементій Мелещенов (№3, с.36).

1798 р.
Відкрито польський театр під керівництвом Антона Змієвського, який містився на Вірменській площі, де тепер двір швейної фабрики. Ставилися польські п'єси, рідко - російські. З 1831 р. російські п'єси ставилися систематично. У 1861 р. театр був переведений до нового приміщення, спеціально побудованого біля Кушнірської башти. Театр згорів у травні 1918 р. (№1,с.191-192).

1799 р.
Збудована дерев'яна церква на Карвасарах, яка збереглася до наших днів (№1,с.156; №3,с.59).

1799 р.
Францисканський кляштор перебудовано під архієрейський дім (№1, с.132).

1799 р.
У місто прибув перший православний єпископ, який з 1795 р. тимчасово перебував в Шаргородському монастирі (№1, с.132).

XVIII ст., Кінець.
Почало занепадати ремісництво. Фабричної промисловості ще не було (№1, с.232).

1800 р., літо.
Місто відвідав великий князь Костянтин Павлович (№1, с.77).

XIX століття

1801 р., листопад - 1805 р., січень.
У місті жив і працював (1801-1805) в канцелярії цивільного губернатора Олексій Петрович Юшневський (1786-1844, народ, у м. Петербурзі) - декабрист, один з організаторів і керівників Південного товариства декабристів у Тульчині (УРЕ, т. 16, с. 442).

1804 р.
Лікар Шагін вперше встановив у місті наявність мінеральних джерел, придатних для лікування.

1805 р.
До міста переведена з Шаргорода Подільська духовна семінарія і розміщена в помешканні колиш. греко-уніатської семінарії (№ 1, с. 143, 187).

1805 р.
Утворена окрема від магістрату міська комісія для керування повинностями (податками і зборами). Існувала до 1837 р. (№ 1,с.222).

1807 р.
Організовано губернську друкарню, першу в місті. В 1921 р. перетворена на міську друкарню. Тепер це друкарня ім. В. І. Леніна (№ 23, с. 125.-126).

1807 р.
Відкрита перша книгарня (польська) Пфаффа. В 1846 р. - друга книгарня Коципінського. В 1858-1863 рр. існували ще книгарні Оргельбранда (відомого видавця у Варшаві) та А. Каленбала (№ 23, с. 125-126).

1809 р.
Подільську духовну семінарію закінчив Михайло Достоєвський, родом з м. Брацлава Подільської губернії, батько видатного російського письменника Федора Михайловича Достоєвського. У Кам'янці жили родичі Достоєвських (РП, 1968, 28 травня).

1809-1813 рр.
На Центральній площі у буд.Чайковських (тепер частина будинку - 25/27) проживав останній Молдаво-Валашський господар Костянтин Іпсіланті (№ 23, с. 17).

1812 р.
Скасування фортеці як військово-оборонної одиниці, перетворення її в ордонанс-гауз (військову тюрму).(№ 1, с.100, № 3,с. 38).

1812 р., весна.
Народний месник Поділля Устим Кармалюк (1787-1835, народився в селі Головчинцях Літинського повіту) вперше прибув під конвоєм до Кам'янця в 4-й уланський полк. Через місяць утік з полку. Кармалюк ще побував тут у військовій тюрмі: 1814 р. - з весни по вересень; 1817 р. - з січня по листопад; з червня 1822 до кінця 1824 р. За свого життя Кармалюк був засуджений 1 раз до смертної кари, 4 рази на каторгу в Сибір, 6 разів покараний батогами і палицями, загалом 928 ударів. Три рази утікав з Сибіру і пішки повертався на Поділля. Вчинив 2 бунти в тюрмі. Він з 1813 р. по 1835 р. вів боротьбу з панами і багатіями. Він і його послідовники вчинили понад 1000 нападів на поміщиків. Загинув у 1835 р. (УРЕ, т. 6, с. 209).

1812-1818 рр.
У місті, в повітовій школі, навчався і тут розпочав поетичну діяльність відомий польський поет І половини XIX ст., подолянин Маврикій Гославський (1802-1834).Багато поезій присвятив Поділлю: поема "Поділля" та ін.

1812-1814 рр.
Відкрито польське повітове училище на базі ліквідованої в 1773 р. єзуїтської школи, яка була відкрита ще в 1610,р. (№ 1с. 184).

1813 р., 17 січня
День народження Сильвестра Гогоцького філософа, автора "Філософського лексикона" в 4-х томах. Закінчив Кам'янець-Подільську духовну семінарію (1833). Помер 1889 року. (29)

1813-1815 рр.
У Кам'янці служив у війську Костянтин Миколайович Батюшков (1787-1855), російський поет. Тут написав кілька віршів. Залишив "Воспоминания" про тогочасне громадське життя у місті (ПЖ, 1962, 29 травня).

1815-1845 рр.
У місті поселився, жив і працював до смерті ксьондз Вавринець Марчинський (1788-1845), автор трьохтомної історії Поділля: Статистика губернії Подільської (польською мовою) (1820-1823).

1815-1822 рр.
У місті служив у війську Володимир Феодосійович Раєвський (1795-1872), російський поет, декабрист. У 1816 р. організував тут політичний гурток "Залізні персні". Заарештований в 1822 р. (УРЕ, т.12, с. 113; РП, 1969, 29 серпня).

1816 р.
День народження Антона КОЦИПІНСЬКОГО - українського композитора, етнографа, видавця. 1846 року переїхав до Кам'янця. Заснував тут музичне видавництво, яке 1855 року було переведено до Києва. Помер в 1866 р. (30)

1817 р.
Створено духовне училище (за рахунок нижчих класів духовної семінарії). Існувало по 1920 р., з перервою в 1847-1859 рр. (№ 1, с. 187, 188).

1818 р.
Подільська губернія підпорядкована у військовому і адміністративному відношенні великому князю Костянтину, намісникові Царства Польського. В 1832 р. перейшла в підпорядкування Київського генерал-губернатора (№ 23, с. 16).

1818 р., 24-26 квітня.
Місто відвідав цар Олександр І. Його супроводжували генерали Михайло Милорадович, Федір Уваров, Петро Волконський, Олександр Меншиков, а зустрічав генерал Олексій Бахметєв. (29) На честь царя була влаштована ілюмінація, від якої виникла пожежа у місті. Пошкоджено годинник на ратуші (№ 1, с. 79).

1818 р., 25 квітня.
На площі перед ратушею проведено прилюдне покарання 25 ударами батога народного месника Устима Кармалюка.

1818 р., 26 грудня.
Утворена масонська вільномулярська ложа "Озіріс" (філіал петербурзької "Астри" ). В ложі було понад 20 членів: Францішек Димер, Ігнатій Садовський, Ян Чайковський та інші. Зібрання проводилися у будинку Димера на Кармелітській вул. (зараз Татарська), пізніше у садибі Пільштина на Центральній пл. Ложа розпалася в 1822 р.

1819 р.
За допомогою Подільського губернатора, католика Грохольського, у місті оселилися католицькі монахині "Візитки". В 1842 р. для них розпочали будувати кляштор на Польських Фільварках. В 1866 р. кляштор "Візиток" закрито, а будівлі передано під духовну жіночу школу (пансіон). (№ 1, с. 171).

1823 р., 11 квітня.
На площі перед ратушею, біля "стовпа ганьби" виконано вирок суду над Устимом Кармалюком, якого покарано 101 ударом батога.

1823-1830 рр.
У Кам'янці існував літературний гурток польських поетів і письменників, до якого входили: Станіслав Старжинський, Адольф Янушкевич. Францішек Ковальський, Ігнатій Садовський, Каетан Чайковський, Кароль Сабінський, Маврикій Гославський і інші. Гурток збирався в помешканні Ігнатія Садовського або у Станіслава Старжинського на Троїцькій вулиці, або у його маєтку в Заміхові Новоушицького повіту (№ 23, с. 28).

1823 р.
Видатний російський художник-живописець Василь Андрійович Тропінін (1776-1857) у кам'янецькій фортеці малював портрет народного месника Поділля Устима Кармалюка. Тропінін - виходець з селян-кріпаків, у 1805-1823 рр. жив у с. Кукавці Могилівського повіту. Намалював "Весілля в Кукавці", "Дівчина з Поділля", портрет селянина, який вважають портретом Кармалюка та ін. (УРЕ, т. 14, с. 556; РП.).

1825 р.
У місті побував для зв'язку з таємним гуртком офіцерів гарнізону декабрист Олександр Йосипович Корнілович (1800-1834), виходець з поміщицької родини с.Борсуки Ушицького повіту. Російський історик-літератор. (РП, 1962, 7 січня)

1825 р.
Відкрита губернська лікарня на 150 ліжок для хворих та 150 місць для престарілих (богадільня). До 1872 р. містилася на Набережній вул. , навпроти саду Вітта. В 1861-1867 роках для лікарні збудовано новий будинок на Пушкінській вул. і в 1872 р. сюди переведено лікарню. В 1908 р. у лікарні працювало 7 лікарів та 12 середніх медпрацівників. В 1921 р перетворена на міську лікарню (№ 3, с. 39, 40, 104; архів лікарні).

1828 р., 4 вересня.
День народження Мойсея Дороновича - одного із засновників (1890) Кам'янець-Подільського давньосховища старожитностей (історичного музею), протоієрея Казанського собору в Кам'янці-Подільському. Помер 1891 року в Кам'янці-Подільському. (29)

1828 р., 15 вересня.
День народження Михайла Грейма - краєзнавця, художника-фотографа, нумізмата, видавця. У Кам'янці-Подільському жив з 1852 року, тут заснував фотодрукарню (1872). (29)

1830 р., 6 грудня.
У міському театрі відбулася польська демонстрація на підтримку польського повстання у Варшаві, яке розпочалося 17 листопада 1830 р. Пізніше на вулицях міста розповсюджувалися заклики до повстання (№ 1, с. 75).

1831 р., січень-лютий.
У Кам'янці працював по боротьбі з холерою Володимир Іванович Даль (1801-1872), видатний російський письменник і вчений-лексикограф, складач "Тлумачного словника живої великоруської мови". Написав повість "Подолянка" і видав нарис про народну поезію Поділля. З 1863 р. почесний член Петербурзької академії наук (УРЕ, т. З, с. 560; ПЖ, 1962, 21 серпня)

1831 р.
Закладено Старий бульвар біля міської брами (№ 23, с. 74).

1831 р.
У місті існувало три аптеки: одна державна і дві приватних - Фаренгольца та Криницького (№ 23, с. 25, 125).

1831-1832 рр.
Закрито польські школи і училища у місті (№ 1, с. 75).

1831 р.
Розпорядження уряду про скасування магдебурзького права на Правобережній Україні.

1831 р., 19 вересня
На Правобережній Україні ліквідовано польські суди.

1831 р., 30 жовтня.
Указ про надання державним установам і урядовцям на Правобережній Україні найменувань (назв), які діяли у великоруських губерніях

1832 р.
Створена перша в місті приватна друкарня Вагнера. Пізніше перейшла до Крайза. Існувала до 1920 р. (№ 1, с. 190)

1832 р.
Перебудовано і розширено в'їзд до міста між Польською брамою та Кушнірською баштою і встановлено про то меморіальну плитку і написом ''1832" (№ 1,с. 108).

1833 р., 1 січня.
Відкрито чоловічу гімназію. В 1841 р. для гімназії перебудовано помешкання єзуїтського кляштора (тепер педуніверситет) (№ 1, с. 75, 185). Ліквідована 4 липня 1920 року. (28) Першим директором був Федір Телешов, а інспектором Іван Сбітнев.

1833 р.
Відкрито парафіяльне училище. В 1869 р перетворене на двокласне міське училище, а в 1895 р. - на чотирикласне. Містилося в колиш. біскупському будинку (згодом металоштампувальний завод, тепер - знову будинок біскупа) (№ 1, с. 186).

1833 р., 1 січня.
Відкрито губернську публічну бібліотеку, яка складалася переважно з латинських і польських книжок. Бібліотеку майже ніхто не відвідував (№ 1, с. 188).

1833 р., 20 травня.
Заснована Подільська губернська будівельна комісія для безпосереднього керівництва і нагляду за спорудженням державних, громадських і приватних будівель. Ліквідовано 28 квітня 1849 року. (29)

1833 р., 8 листопада.
Народився у с. Привороття Михайла Багинського - краєзнавець, історик релігії Поділля, педагог. Працював викладачем (1864-1902), ректором (1892-1900) Подільської духовної семінарії. Помер 1910 року в Кам'янці-Подільському. (29)

1836 р.
Лікар Шарков виявив джерело мінеральних вод на Довжку. Дослідження на Довжку проводилися також в 1955-1958 рр. і підтвердили наявність мінеральної води. В 1972р. налагоджено розлив води "Кам'янець-Подільська". (ПЖ, 1958, 26 лютого).

1836 р., 2 січня.
Народився Менделе Мойхер - Сфорім /пом.1917/ - єврейський письменник. Справжнє ім'я та прізвище Яків Абрамович. Учителював в Кам'янці-Подільському (1856-1858). Став друкуватись 1857 року. (30)

1837 р.
Утворено міську думу (замість економічної комісії, яка була утворена в 1805 р.), (№ 1, с. 222).

1837 р.
Польський поет Станіслав Старжинський поселився на хуторі за Біланівкою і назвав хутір "Райська брама". Назва збереглася до наших днів як назва урочища між Біланівкою і Пудлівцями (№23, с. 107).

1838 р., 1 січня.
Вийшла перша в місті газета "Подольские губернские ведомости" - орган губернського управління. Виходила раз на тиждень - по суботах, з 1885 р. два рази на тиждень - у середу і суботу. Виходила 80 років, по 6 травня 1917 р. (№ 9, с. 3).

1839-1867 рр.
Існували приватні школи для дівчат Ганни Крентель, Кавецької, Корявської, Петровської (№ 1, с. 185).

1840 р.
Указ про скасування дії Литовського статуту на Правобережній Україні.

1842 р.
Закрито домініканський і тринітарський кляштори (№ 23, с. 16).

1842 р., 3 жовтня.
Місто відвідав цар Микола І (Пр. Подолия, 1915, № 6, с. 762- 768).

1842 р.
Царський указ Подільському губернатору про заборону будь-яких змін в архітектурному вигляді фортеці і укріплень, щоб "Наявні стародавні будівлі фортеці і укріплень... зберігати і оберігати їх в найбільшій непорушності" (№ 3, с 39).

1843 р., 13 травня.
Утворені лісництва згідно з наказом міністерства державного майна для управління казенними лісами. Ліквідовані 5 лютого 1920 року. (29)

1845 р., 2 червня
У місті в родині вчителя народився Іван Васильович Лучицький (1845-1918). Навчався у місцевій гімназії та Київському університеті. Історик і економіст, професор. Доводив універсальність общинного землеволодіння. Методологія його досліджень наблизилась до економічного матеріалізму (УРЕС, т.2 с.377: ПЖ, 1973, 3 січня).

1845-1846 рр.
Старі архіви польських установ по 1793 р. вивезено до Києва (№ 23, с. 125).

1846 р.
У місті поселився Антон Коципінський (1816-1866), український композитор, етнограф і видавець. Заснував у місті музичне видавництво, яке в 1855 р переведено до Києва. Видав збірку "Пісні думи і шумки руського народу на Поділлі" та ін. У нього вчився композитор В.І.Заремба (УРЕ, с. 7, с. 308; РП, 1968, 21 листопада).

1846 р., жовтень.
У місті перебував великий український поет і художник Тарас Григорович Шевченко, з 1860 р. - почесний академік гравюри. Робив тут зарисовки архітектурних пам'ятників, записував народні пісні. Жив у приміщенні гімназії на 2 поверсі у вчителя гімназії, члена Кирило- Мефодіївського братства Петра Чуйкевича. За почутими в Кам'янці і на Кам'янеччині народними переказами про Кармалюка Шевченко написав повість "Варнак" (УРЕ, т. с. ; ПЖ, 1971, 11 грудня).

1848 р., 14 травня.
Засновано (2 травня за старим стилем) міський клуб, членами якого були дворяни, чиновники(29)

1878 р., 17 лютого
День народження В'ячеслава Претра (за деякими джерелами Петр) - українського і чеського філолога, музичного теоретика. Викладав давні мови в гімназіях, зокрема у Кам'янці-Подільському. В 1918-1920 роках був професором Кам'янець-Подільського державного українського університету. Помер 5 квітня 1923 року. (29)

1848 р., 2 травня.
Засновано міський клуб, членами якого були привілейовані суспільні кола. дворяни, чиновники і т д. Робітників і міську бідноту туди не приймали Газета характеризувала клуб як "закусочно-розпивочний заклад з безперервною картярською грою". Існував до 1917 р (ПЖ, 1962, 30 жовтня; № 16. с. 20).

1848 р., липень.
У місті розпочалася пошесть холери. Продовжувалася до грудня 1848 р.(№ 21, с. 333).

1849-1855 рр.
У духовній семінарії вчився Степан Васильович Руданський (1834-1873; народився в с. Хомутинцях Жмеринського району), видатний український поет-демократ. Поетичну діяльність розпочав у Кам'янці в 1851 р. (УРЕ, т. 12, с. 420)

1850 р.
На Троїцькій площі збудовано нове приміщення для пошти (№ 23, с. 25).

1851-1856 рр.
У духовній семінарії вчився Анатолій Патрикійович Свидницький (1834-1871), український письменник-демократ. Семінарію покинув на останньому курсі і вступив до Київського університету. Найбільш визначний твір - роман "Люборацькі" (УРЕ, т. 12, с. 561).

1852 р.
У місті поселився, жив і працював до смерті Михайло Йосипович Грейм (1828-1911, народився в місті Желехов Привіслянського краю). Організував першу у Кам'янці фотодрукарню, розпочав широку популяризацію видів і пам'ятників міста. У Кам'янці пройшов шлях від друкаря-наборщика до дослідника. Опублікував 26 праць з нумізматики і про викопні клади монет.

1853 р., 18 липня.
У місті з'явилася холера, яка продовжувалася до кінця року (№ 21, с. 333).

1853 р., 31 серпня.
Народився в Тбілісі Олексій Брусилов - російський військовий діяча, генерал від кавалерії. Під час першої світової війни командував Південно-західним фронтом, штаб якого розташувався в Кам'янці-Подільському. Помер 1926 року. (29)

1855 р., 18 липня.
З'явилася холера (№ 21, с. 333).

1854 р 11 квітня.
У місті, в родині артиста, народилася і тут виховувалася Марія Гаврилівна Савіна (1854-1916), видатна російська артистка столичних театрів (УРЕ, т. 12, с. 471).

1854 р.
В зв'язку із збройним нейтралітетом Австро-Угорської держави проведена часткова евакуація архівів: державних установ - у Вінницю і Київ, церковних установ - до Брацлава (№ 1, с. 74).

1855 р., 26 жовтня.
У місті, в сім'ї вчителя музики народився Йосип Йосипович Котек (1855 1884), видатний музика-скрипаль. Закінчив Московську консерваторію і відзнакою, учень П.І.Чайковського і А. Г. Рубінштейна. Корегував скрипкові твори П.Чайковського. Професор консерваторії у Берліні (ПЖ, 1974, 5 липня)

1856 р.
У місті працював і жив єврейський поет і вчений Бера Готлобер, у якого навчався літературної майстерності Менделе Мойхер-Сфорім.

1856-1857 рр.
У місті жив і розпочав свою літературну діяльність Менделе Мойхер-Сфорім (Соломон Якович Абрамович) (1836 1917), єврейський письменник-сатирик демократичного напрямку, основоположник новішої єврейської літератури. Учився у місцевого поета-письменника Бера Готлобера (УРЕ, т. 9, с. 53).

1858 р., 29 березня
140 років тому (1858) Іринарха Попова призначено (17 березня за ст. стилем) архієпископом Подільським (1858-1863). Помер 1868 року. (29)

1859 р., 12 жовтня.
Місто відвідав цар Олександр II . Він оглянув і схвалив місце для побудови губернських установ на Новому плані (№1, с. 82, 236).

1860 р,. червень -1880 р., вересень.
У місті існували землемірно-таксаторські класи (№ 1, с. 185).

1861 р.
Створено стаціонарний міський театр у новому приміщенні біля Кушнірської башти. Старий театр на Губернаторській площі закрито. Новий театр згорів у травні 1918 р. (№ 23, с. 55).

1861 р.
Складено генеральний план міста та забудови нового міста "Новий план". В 1913 р. складено новий доповнений план (№ 3, с. 39).

1861 р.
У місті поселився і прожив до смерті Йосип Йосипович Ролле (1830-1894); народ, в с. Генрихівці Могилівського повіту. Лікар, польський історик буржуазно-ліберального напрямку, історик медицини Поділля, історик Кам'янець-Подільського (Замечкі Подольские, 3 томи, 1880), організатор безплатної лікарні для бідних, член-кореспондент Краківської академії наук, член 7-ми наукових товариств (УРЕ. т. 12, с. 340; ПЖ, 1962, 27 вересня).

1861 р.
Збудована нова Георгіївська церква на Польських Фільварках та Покровська - на Руських Фільварках (№ 1, с. 156).

1862 р., 1 січня.
Почав виходити журнал "Подольские епархиальные ведомости", орган Подільського духівництва. Виходив 2 рази на місяць, а з 1860 р. - 4 рази на місяць (щотижня). В журналі систематично друкувалися матеріали з історії Поділля. Існував 44 роки до січня 1906 р. (Був замінений журн. "Православная Подолия"). (№ 9).

1862 р.
Велика пожежа в центрі міста. Згоріла західна частина Центральної площі і Кафедральний костьол (№ 1, с.238).

1862 р.
У місті жив і навчався музики у композитора Коципінського Владислав Іванович Заремба (1833-1902; народ, у місті Дунаївцях), український композитор, автор багатьох популярних пісень. "Дивлюсь я на небо", "Така її доля" та ін. (УРЕ, т. 5, с. 191).

1862 р., 19 листопада.
Адрес Подільського дворянства (католиків) на ім'я царя про приєднання Кам'янця і Поділля до царства Польського.

1863 р.
Заворушення серед польського населення міста, зокрема, серед гімназистів-поляків, які заявили себе прихильниками польського повстання 1863 р. (№ 1, с. 76).

1863-1878 рр.
На Конторській вулиці міста містилася банкірська контора Гінзбурга, від слова "контора" і пішла назва вулиці (№ 23, с. 28).

1863 р., квітень.
Створено нове Іоанно-Предтеченське братство (ПЕВ, 1863, № 20, с. 810-812; № 1, с. 13-19).

1863 р., 3 червня
День народження ( 1863 ) на Львівщині Євгена Петрушевича - Президента Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР). У липні - листопаді 1919 року перебував у Кам'янці-Подільському. Помер 1940 року. (29)

1864 р.
Закладено Польсько-Фільварецький парк "Новий бульвар" (№ 1, с. 236).

1864 р., 12 червня.
Закладено новий міст через р.Смотрич. Будівництво закінчено в 1874 р. (довжина моста - 136 м., висота - 38 м.), будував інженер Костенецький. (ПЕВ, 1864,№ 13, с. 776; 1874, № 5, с. 67; № 1, с. 235).

1864-1867 рр.
У міській чоловічій гімназії викладав російську мову Павло Гнатович Житецький (1836-1911) - видатний український філолог, член-кореспондент Петербурзької академії наук з 1898 р. (УРЕ, т. 5, с. 67).

1864 р.
Відкрито жіноче духовне училище (пансіон) для дівчат - дітей служителів культу в помешканні закритого кляштора "Візиток". Існувало до 1920 р. (ПЕВ, 1864, № 15).

1865 р.
Закінчено спорудження будинку для духовної семінарії на Бульварній вул. (тепер вул. Шевченка), до якої переміщено з Старого міста семінарію (№ 1, с. 143).

1865 р.
Відкрито першу книжну крамницю Ст. Літова. Існувала до 1886 р. (№ 1, с. 190).

1865 р.
Відкрито державний банк.

1865 р.
Руські Фільварки перейменовано на Маріїнську Слободу, а Польські Фільварки - на Олександрівську Слободу, але ці назви не прижилися.

1866 р., 1 січня.
Відкрито міську публічну бібліотеку. У 1966 р. їй надано ім'я В.П. Затонського (№ 1, с. 188).

1866 р., січень
При духовній семінарії створено комітет для церковно-історичного описання Подільської єпархії. В 1872 р. перетворено на комітет для описання Подільської губернії (ПЕВ, 1866, № 2, с. 56).

1866 р.
Місцеву чоловічу гімназію закінчив Володимир Карпович Дебогорій-Мокріевич (1848-1826), діяч народницького руху 70-х рр. XIX ст. Вів революційну пропаганду на Поділлі (УРЕ, т. 4, с. 38).

1866 р., травень.
Закрито католицькі культові установи в Кам'янці: єпископську кафедру, монастирі, консисторію та семінарію (№ 1, с. 186).

1866 р.
У закритому кляшторі домініканок розміщено 74 піхотний Ставропольський полк, а костьол домініканок обернено на полкову церкву.

1866 р., червень.
Спалахнула епідемія холери, продовжувалась в широких розмірах до зими (№ 22, с. 334).

1866 р., 29 вересня.
Народився Михайло Грушевський /пом.1934/ - видатний український історик, перший Президент України /1918/. У лютому - березні 1919 року жив і працював у Кам'янці-Подільському. (30)

1866 р.
У міській чоловічій гімназії почав вчитися Григорій Олександрович Мачтет (1852-1901), російський письменник, активний діяч народницького руху, автор популярної революційної пісні "Замучен тяжелой неволей" (1876). Був виключений з гімназії, працював учителем повітової школи (тепер Францисканська, 2), в 1872 р. виїхав з Кам'янця (УРЕ, т. 8, с. 556; ПЖ, 1962, 4 вересня).

1866 р., 15 лютого.
В Кам'янці-Подільському в сім'ї видатного українського філолога Павла Житецького народився Гнат Житецький, український історик і діяч культури. Помер 8 квітня 1929р. (30)

1867 р.
В м. Кам'янці-Подільському збудовану губернську земську лікарню, з 1921 року -перша радянська лікарня, з 1924 року - міська лікарня. (28)

1867 р., 6 березня.
Відкрито Маріїнську жіночу гімназію. В 1905 р. для неї було побудовано нове приміщення (тепер там гімназія № 8). (№ 1, с. 186).

1868 р.
У місті народився, жив і працював до смерті Юлій Йосипович Манасевич (1868-1958). Працював шкільним лікарем 1899-1914 рр., в армії 1914-1917рр., головним лікарем і консультантом дитячої поліклініки -1924-1958 рр. 27 березня 1946 р йому присвоєно звання Заслуженого лікаря УРСР (архів лікарні).

1868 р., 9 липня.
День народження Володимира Ласкарева російського геолога, геоморфолога, мінералога. У 1901-1907 роках проводив геологічні обстеження Подільської губернії, які лягли в основу складення геологічної карти Поділля. (29)

1868 р.
Утворено підпільну народницьку організацію "Каменец-Подольская коммуна". Засновниками були: учитель чоловічої гіназії Олександр Романько-Романовський і учні старших класів: Іван Мокрієвич (брат Дебогорія-Мокрієвича), Григорій Мачтет, Іван Ходько. До комуни належало понад 30 членів. Філіали комуни були у Кам'янці, Проскурові, Старокостянтинові та інших містах.

1868 р., 24 грудня.
Помер Антон АНДЖЕЙОВСЬКИЙ (народився 1785) - український природознавець, ботанік, професор. Досліджував рослинний світ Південно-Західної України (між Бугом і Дністром, від Збруча до Чорного моря). (29)

1869 р.
У місті народилася, тут виховувалася і жила до 1888 р. Євгенія Самійлівна Шліхтер (1869-1943), (дівоче прізвище Лувіщук), професійна революціонерка. Працювала в редакціях більшовицьких газет "Вперед" та "Пролетарій" (1906-1908), виконувала партійні доручення В І. Леніна (УРЕ, т. 16, с. 347)

1869-1888 рр.
У місті жив і працював Митрофан Васильович Сімашкевич (1845-1907), ректор духовної семінарії (1876-1883), історик Поділля. В 1869-1884 рр. Опублікував "Историко-географический очерк Подолии", "Римское католичество и его церкви в Подолии" та ін.

1869 р., ІІ половина
Парафіяльне училище перетворено на двокласне міське училище (№ 1, с. 185).

1871 р., 16 березня.
День народження БУРАЧЕКА Миколи Григоровича /І6. 03.187І - І2.08.1942/ українського живописця, заслуженого художника УРСР /з 1936 р. /. заслуженого діяча мистецтва УРСР /з 1941р./ Протягом 1880 -1904 рр. жив в Кам'янці-Подільському, вчився в чоловічій гімназії. Закінчив Краківську художню академію. Написав картини "Фортеця у Кам'янці" "В околицях Кам'янця", "Вулиця у Кам'янці" та ін. (30)

1872 р., квітень.
Відкрита перша в місті приватна фотодрукарня М.О. Грейма на Гімназичній (Соборній) площі № 2 (тепер Татарська, 12).

1872 р.
Створено Комітет для історико-статистичного описання Подільської губернії.

1872 р., травень.
У місті з'явилася холера. (№21, с. 335)

1872 р.
Створення у м. Кам'янці-Подільському Комітету для історико-статистичного описання Подільської губернії. (28)

1872 р.
Став до ладу перший в місті пивний завод (броварня) Е. Юній (№ 23, с. 92,124).

1873 р.
У місті народився, жив і працював Михайло Митрофанович Гербановський (1873-1919), російський поет і перекладач прогресивного напрямку. Друкувався у журналі "Вестник Европы" і різних збірниках з 1894 по 1911 рр.

1873 р., 3 травня.
У Ялті помер Степан Руданський (народився 1834 року) - український поет, автор знаменитих співомовок. Навчався в Кам'янець-Подольскией духовній семінарії (1849- 1855). (29)

1873 р., 9 вересня.
Царський указ про відкриття міської думи в Кам'янці.

1873 р.
Було відкрито Новопланівський міст у м. Кам'янці-Подільському. (29)

1874-1876 рр.
З метою розширення і поліпшення в'їздів у місто розібрано башту на старому місті з боку фортеці, башту передміської брами, браму-арку Станіслава-Августа, знесено мури з бійницями над старим мостом, влаштовано проїзд через Вірменські бастіони (№ 1, с. 104).

1875 р.
У місті народився, жив і вчився о 1895 р. Василь Іванович Яворський, вітчизняний геолог і палеонтолог. Працював робітником і зав. шахтою в Донбасі, а після закінчення Петербурзького гірничого інституту працював (1910) у геологічному комітеті та над вивченням викопної фауни Донбасу і Кузбасу. Заслужений діяч науки і техніки РСФСР. Герой соціалістичної праці (1971), (УРЕ, т. 16, с. 448)

1875-1937 рр.
В 1875-1880 рр. Вчився в Подольскией духовній семінарії, а в 1889 р. постійно жив і працював у Кам'янці Юхим Йосипович Сіцінський (1869-1937, народ. в с. Мазники Летичівського пов.), історик Кам'янця-Подільського і Поділля, археолог, музеєзнавець, редактор періодичних церковних видань, дійсний член шести наукових товариств. Опублікував 137 праць з історії і краєзнавства Кам'янця і Поділля (УІЖ, 1969, № 9, с. 87-92).

1875 р.
Побудовано готель "Бель-В'ю" Існував до 1920 р. , тепер районна установа (№ 23, с. 28).

1876 р.
На Підзамчі, в робітничій сім'ї, народився Микола Іванович Рудницький, активний учасник соціал-демократичного і професійного руху в Одесі (1899-1913). Член партії в 1917 р , командир загону охорони Кремля і В.І. Леніна (1918-1921). Тепер пенсіонер, живе в Одесі (РП, 1963, 24 липня).

1877 р.
У місті народилася, вчилася і жила до 1903 р. Дора Ізраїлівна Двойрес (1877-1952), професійна революціонерка. В 1902-1903 рр. - одна з організаторів транспортування іскровської літератури через Кам'янець. (№ 10, с. 832).

1877 р.
Сформований Подільський полк, який брав участь у зимовому переході через Балкани і прославився під час Шипкінської оборони. Меморіальна плита загиблим цього полку встановлена в Соборі, збудованому біля підніжжя Шипки. (28)

1877 р.
Відкриття дворічної повивальної школи. Пізніше перетворена у фельдшерсько-акушерську школу. Тепер - медичне училище у м. Кам'янці-Подільському. (28)

1878 р., 25 січня
Утворене Подільське губернське в міських справах присутствіє, яке в березні 1911 року було реорганізовано в губернське в земських і міських справах присутствіє. (29)

1878 р., 4 лютого
У Петербурзі завершився o'Процес-193" - над частиною учасників "ходіння в народ" - один з найбільших судових процесів у Росії. Серед підсудних була і Ольга Розумовська - уродженка с. Привороття Ушицького повіту, випускниця Кам'янець-Подільської жіночої гімназії. (29)

1878 р.
Запроваджено "Положення 1870р. про міста" і у Кам'янці утворена міську управу (№ 1, с. 222).

1878 р.
У духовній семінарії створено підпільну народницьку групу. Організатор групи Никанор Федорович Крижанівський (1859-1891; народ, в с. Дубова, Балтського повіту в сім'ї священика) Вчився в семінарії, але був виключений за порушення дисципліни Активними учасниками гуртка були: Іван Турович, Е Козачківський, Д.І Стопневич. Група видавала листівки з позначенням "Свободная Подольская типографія". Крижанівський був засуджений до смертної кари. заміненої довічною каторгою. Інші були заслані в Сибір. Крижанівський став першим політкаторжанином на Сахаліні. (ПЖ, 1962, 20 жовтня).

1878 р., 4 серпня.
День народження Антона Крушельницького - українського письменника, критика, журналіста. 1919 року, працюючи міністром освіти УНЕ, перебував у Кам'янці-Подільському. Загинув на Соловках 1937 року. (29)

1878 р., 13 серпня.
Народився у Кам'янці-Подільському Бориса ЖЕРВЕ - російського теоретика військово-морського мистецтва, військового історика. Навчався в Кам'янець-Подольскией гімназії. Помер 1934 року. (29)

1878 р., 30 серпня.
Відкрито Казанський православний собор, перебудований з католицького кармелітського костьола (№ 1, с. 34, 141).

1878 р., 11 вересня.
У Кам'янці-Подільському освячено (30 серпня за старим стилем) Казанський собор. (29)

1878 р., 21-24 вересня.
Через місто проходило російське військо, яке поверталося з балканської російсько-турецької війни (ПЕВ, 1878, № 20, с. 732-737)

1878 р.
Засновано відділення товариства Червоного Хреста (№ 23, с. 125).

1879 р., вересень- жовтень
У місті перебував Михайло Петрович Старицький - український письменник і театральний діяч демократичного напрямку. У повісті "Кармалюк" відобразив краєвиди міста і його околиці (УРЕ, т., с. ).

1880 р., 31 травня (12 червня)
В сім'ї вчителя гімназії народився Михайло Іванович Курилко, російський радянський художник і архітектор. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1955), професор (1940), головний художник Великого театру СРСР (1924-1928). Вчився у Кам'янець-Подольскией гімназії, був виключений з 8 класу за розповсюдження нелегальної літератури (Театр, енциклоп., т. Ш, с. 339).

1880 р., 29 серпня
Створено Кам'янець-Подільський окружний суд. Його діяльність поширювалася на всю губернію Ліквідований в 1920 році (№ 23, с. 127).

1880 р.
З балкону, де містився магістрат, до 1880 р. оголошували судові присуди до кари на тілі. Кара відбувалася на площі перед Ратушею, біля "Стовпа ганьби".

1880-1902 рр.
У місті поселився з батьками, жив і вчився в гімназії та закінчив її Микола Григорович Бурачек (1871-1942, народ, у м. Летичеві). З 1888 по 1904 р. працював декоратором і актором у місцевому театрі та в театрах Житомира, Києва, Харкова і ін. В 1910 р. закінчив Краківську художню академію. Український радянський живописець. Заслужений художник УРСР - 1936 р., заслужений діяч мистецтв УРСР - 1941 р. Написав картини. "Фортеця у Кам'янці" 1929 р. і 1930 р. "В околицях Кам'янця", "Вулиця у Кам'янці" 1930 р та ін. (Бурачек М. "Моє життя" К. , 1937).

1880-1882 рр.
У місті працював Михайло Михайлович Коцюбинський (1864-1913; народ. в м. Вінниці) - великий український письменник і громадський діяч, революційний демократ. Був зв'язаний з подільською групою "Народна воля" і з "Подільською дружиною", за що в 1882 році був заарештований і вибув з Кам'янця (УРЕ, т. 7, с. 309).

1881 р., 1 січня.
Почала виходити громадська літературна газета "Подольский листок". Виходила 3 рази на тиждень. Це була перша в місті громадська (неофіційна) газета. Виходила по 6 лютого 1882 р. (№ 9).

1881-1882 рр.
У місті працювала підпільна група "Народної волі".

1881 р.
У духовній семінарії створена революційна народницька організація "Подільська дружина" Організатори - вихованці семінарії Володимир Іванович Дзюбинський (1860-1927), Г. Львович, В.Т. Стиранкевич, Олександр Саліковський, Стародворський. З "Подільською дружиною" був зв'язаний М.М. Коцюбинський. Розгромлена жандармами в 1882 р. До суду притягнено 14 чоловік. В.І. Дзюбинський - член III і IV Держ. Думи. З 1920 р. у Москві завідував Лефортівським архівом та працював у Наркомфіні (ПО 4, ч. 1, с. 6; УРЕ, т. 11, с.294. Каторга й сснлка, 1928, № 44).

1881 р., кінець.
У народовольців Миколи і Михайла Гладишів відібрано список групи місцевих народовців і "Подільської дружини" та каталог нелегальних книг.("Україна",1929, кн.38,с 12).

1882 р., 3 липня
Народився Анатолій Богданович у с. Сокіл нинішнього Кам'янець-Подільського району (1882-1914) - український письменник. (28)

1882 р.
Народився Івана Огієнко (1882-1972) - визначного українського мовознавця, літературознавця, педагога, політичного і церковного діяча. Один з організаторів і перший ректор Кам'янець-Подільського державного українського університету (1918-1920). (28)

1882 р., 1 березня.
"Подільська дружина" випустила відозву-листівку, спрямовану проти царського устрою (№ 4, ч. 1, с.).

1882 р., 1 січня
Народився Іван Огієнко (1882-1972) - визначний український мовознавець, літературознавець, педагог, політичний і церковний діяч. Один з організаторів і перший ректор Кам'янець-Подільського державного українського університету (1918-1920). (28)

1883 р., 25 лютого.
День народження Никифора Григорівна - українського громадського та політичного діяча, публіциста та педагога. Народився на Київщині. В Кам'янці-Подільському працював учителем двокласного міського училища (з 1904 року), брав активну участь у роботі Кам'янець-Подільської "Просвіти". 1919 року в Кам'янці-Подільському, де перебували Директорія і уряд УНР, тимчасово виконував обов'язки міністра народної освіти, видав книгу "Історія України, виложена народними думами і піснями". Помер в 1953 році. (29)

1883 р., 2 березня
День народження Октавія Ланге - видатного гідрогеолога і геолога. Народився в с. Карабчиївці Ушицького повіту Подільської губернії. В 1903 році закінчив Кам'янець-Подільську гімназію. Помер 3 грудня 1975 року в Москві. (29)

1883 р.
Відкрито селянський поземельний банк (№23, с.126).

1884 р., 19 лютого.
Створена Кам'янець-Подільська комісія чоловіколюбивого товариства, яка відкрила безплатну лікарню для бідних і інститут віспощеплення (№ 1, с. 194).

1884 р.
Народився в сім'ї чиновника, тут жив, вчився і працював до 1920 р. Олександр Михайлович Прусевич (1884-1941) - буржуазний історик Кам'янця і Поділля. Опублікував понад 20 історичних і краєзнавчих робіт. Був секретарем церковного історико-археологічного товариства. В 1920 р. емігрував до Польщі.

1884 р., 30 серпня.
Відкрито безплатну амбулаторію (поліклініку) для приходячих бідних хворих. Організатор і керівник -лікар Й Й. Ролле (1884-1893). У 1891 р. збудовано власний будинок поліклініки на Новому Плані (тепер там хорова школа "Журавлик"). (№ 1, с. 194, ПЕВ, 1884. № 35, с. 770).

1884 р., вересень.
Виступ студентів Київського університету проти поліційного режиму в університеті. Одним з організаторів був . О.С. Драгошевський, випускник Кам'янець-Подільської гімназії.

1884 р.
Відкрито притулок для дорослих сліпих, в якому проводилося і навчання сліпих (№ 1, с. 194; ПЕВ. 1884, № 22, с. 459).

1884 р.
На вежі ратуші відновлено баштовий годинник з двома дзвонами (№ 23, с 24).

1885 р.
Народився у місті і вчився в чоловічій гімназії Борис Ілліч Збарський (1885-1954), видатний радянський біохімік, академік, заслужений діяч науки РРФСР, Герой Соціалістичної праці, бальзамував тіло В.І. Леніна. Член КПРС в 1939 року. В 1904 р. був виключений з 7 класу гімназії за участь в заборонених гуртках. Для продовження навчання повинен був виїхати до Швейцарії (БМЕ, т. 10, с. 723; ПЖ, 1969, 22 квітня).

1886-1903 рр.
У губернському статистичному комітеті працював В.К. Гульдман, член-кореспондент Московського археологічного товариства. Опублікував (1888-1902) 9 томів праць з історії і краєзнавства Поділля та довідників.

1887 р., 13 березня.
У місті, в сім'ї службовця, народився Валеріан Петрович Захаржевський, хірург, кандидат медичних наук (1938), автор багатьох наукових праць в галузі медицини, автор кількох повістей і романів (№ 18, с. 234).

1887 р., 12 липня.
Народився Володимир Гагенмейстер у м.Виборгу - український графік і мистецтвознавць. (28)

1887 р.
Відкрито дворічну школу повивальних сестер (бабок). В 1905 р. перетворена на фельдшерсько-акушерську школу. Існувала до 1930 року.

1887 р.
Велика пожежа на Поштовій площі і Старопоштовому спуску.

1888 р., 8 січня.
День народження Гната ЮРИ - українського актора, режисера Як художній керівник Київського драматичного театру їм. Ів. Франка, що до війни шефствував над Кам'янець-Подільським театром, ставив вистави на кам'янецькій сцені. Помер в 1966 році. (29)

1888 р., 4 квітня
Засновано Подільський губернський лісоохоронний комітет, який згідно із "Положенням про охорону лісів '' підпорядковувався лісовому департаменту. Ліквідовано 5 лютого 1920 року. (29)

1888 р. 15 червня.
Святкування у місті 900-річчя хрещення Русі (ПЕВ, 1888, № З0, с. 743-756).

1888 р.
У місті народився і працював друкарем Михайло Миколайович Кушелев, член більшовицької партії з 1912 р.; почесний громадянин міста (з 5 листопада 1957 р.), 1 листопада 1917 р. обраний головою Кам'янець-Подільської міської Ради робітничих і солдатських депутатів, яка 1 листопада 1917 р. проголосила Радянську владу у Кам'янці

1888 р.
Велика пожежа на П'ятницькій вулиці (№ 1, с. 238).

1890 р.
У місті поселився (з батьками) Микола Григорович Козицький (1880-1920), соціал-демократ, член партії більшовиків з 1903 р. В 1902-1904 рр. брав участь в транспортуванні іскрівської літератури через кордон і через Кам'янець. В 1919-1920 рр. Голова Подільського губвиконкому. Загинув у 1920 р. у боротьбі з петлюрівцями (№ 10, с. 838).

1890 р., 31 січня.
Утворено єпархіальне Давньосховище. З 1903 р. - музей Подільського церковного історико-археологічного товариства, з 1921 р. - культурно-історичний музей, з 1937 р. об'єднаний з державним історичним музеєм-заповідником (ПЕВ, 1890, № 3, с. 79-86).

1890 р.
В помешканні поштово-телеграфної контори обладнана телефонна станція. В 1913 р. мала 140 абонентів (№ 23, с. 128).

1891 р., 26 лютого.
Створено общину сестер-жалібниць Червоного Хреста Організатор - лікар Й.Й. Ролле (ПЕВ, 1891, № 13 с. 251,№ 1, с. 196).

1891 р.
Відкрито інститут щеплення віспи, який проводив щеплення віспи і виготовлення вісп'яного детриту. Організатор і керівник до 1894 р. - Й.Й. Ролле.

1891 р.
Вивезено до Петербурзької імператорської публічної бібліотеки вірменські рукописи XIV ст., архівні документи та частину бібліотеки вірменського костьолу (№ 21, с.211).

1892 р.
Збудовано шосе Кам'янець-Подільський - Проскурів.

1892 р.
Відкрито книжкову крамницю Крайза, пізніше - Лахмановича, Блувштейна (№ 1, с. 90).

1892 р., 19 жовтня
У місті спалахнула холера (№21, с. 336).

1892 р.
У місті будинків: кам'яних - 1197, дерев'яних - 1222, мішаних - 63, разом - 2482. Населення - 36662. Площа міської землі: під забудівлями - 587,6 га, орної -1742,3, церковної, під водою, вигонами - 928,9; всього 3258,8 га (2989, 8 дес.) (№ 1, с. 239-241).

1892 р.
У місті підприємства: свічковий, пивоварний заводи, тютюнова фабрика, три друкарні. В цих підприємствах робітників - 62. Було ще 13 дрібних майстерень, в яких робітників - 35. Всього робітників - 137 (без кустарів-одиночок) (№ 1, с. 233).

1892 р., 15 грудня.
У місті народився, жив тут у молоді роки і вчився Еміль Кроткий ( Емануїл Якович Герман ) ( 1892-1963 ), російський поет-сатирик. 33 роки співробітничав у журналі "Крокодил": епіграми, пародії, афоризми, памфлети.

1893 р. 21 квітня
Проведено урочисте святкування 100-річчя возз'єднання Поділля і Кам'янця з Росією (ПЕВ. 1893, № 18, с. 312-325).

1893 р., 1 червня
День народження Михайла Тихомрова російського історика, академіка АН СРСР. Народився в Москві. 1962 року відвідав Кам'янець-Подільський. У книзі "Давньоруські міста" (1956) описав Кам'янець-Подільський, Бакоту, Стару Ушицю. Помер 1965 року. (29)

1893 р.
За новим "Положенням про міста" від 11 червня 1892 р. створена нова міська дума, до якої увійшло 15 виборних депутатів ( гласних ), 1 депутат, призначений духівництвом, та 2 євреї, допущені губернською управою у міських справах (№ 1, с. 222).

1893 р., 26 вересня.
День народження Микити ГОДОВАНЦЯ - українського байкаря, перекладача. Помер 1974 року в Кам'янці- Подільському. (29)

1893 р.
Відкрито новозбудовану у візантійському стилі Олександро-Невську церкву. (№ 1, с. 57). Розібрана в 1935 р. У 1999 р. розпочато відбудову.

1893 р.
Народився Кость КРЖЕМІНСЬКИЙ (страчений в 1937 році) - один з активних діячів Кам'янець-Подільської художньо-промислової школи. Художник, збирач матеріалів народного мистецтва по всій Україні. (29)

1894-1895 рр.
У місті жив і працював лікарем Данило Кирилович Заболотний (1866-1929) - видатний український радянський учений і громадський діяч, академік Академії наук СРСР та УРСР, президент академії наук УРСР (1928-1929) (УРЕ, т.5, с. 121).

1894-1895 рр.
Закладено силами учнівської молоді парк. "Прорізна".

1894 р., 15 червня.
У місті народився і вчився у місцевій чоловічій гімназії Микола Григорович Чеботарьов (1894-1947) - російський та український радянський математик, член-кореспондент Академії наук СРСР, заслужений діяч науки РРФСР. (УРЕ, т. 16, с. 88).

1894 р., 28 липня.
Спалахнула пошесть холери (№ 21, с. 337).

1894-1899 рр.
У Подольскией духовній семінарії вчився Микола Дмитрович Леонтович (1877-1921; народ, на Вінниччині) - видатний український композитор. Талановито опрацював 3 збірки "Пісень з Поділля" і до 200 обробок українських народних пісень (УРЕ, т. 8, с. 102; ПЖ, 1967, 13 грудня).

1895 р.
У місті поселився (з батьками) Володимир Петрович Затонський (1888-1941, нар. в с.Лисець Дунаєвецького району). Вчився у місцевій гімназії (1898-1906), виключався з гімназії за участь у підпільній організації, вів революційні гуртки на Біланівці і Мукші (Жовтневе). Закінчив Київський університет в 1912 р. Працював (з 1913 р.) приват-доцентом Київського політехнічного інституту. Один з організаторів Жовтневого повстання у Києві 1917 р. , уповноважений українського уряду при РНК РРФСР, голова ВУЦВК, голова ЦКК КП(б)У, Член Політбюро ЦК КП(б)У. Нарком освіти, дійсний член Академії наук УРСР (1929) (УРЕ, т. 5, с. 204).

1896 р.
Народився в родині друкаря-наборщика Григорій Адамович Голованівський-Барський (1896-1965), активний учасник проголошення (1 листопада 1917 р.) Радянської влади у Кам'янці. Перший у місті радянський комісар по проводовольству (листопад-грудень 1917). З 12 років почав працювати у друкарні. Член Комуністичної партії з лютого 1917 р. Помер 1965р. у Києві (ПЖ, 1965).

1896 р., 11 липня.
День народження Комісарова Миколи Несторовича - лікаря-хірурга міської лікарні /з 1945р/ заслуженого лікаря УРСР, почесного громадянина міста /з 5 листопада 1967 року /. Помер 4 листопада 1977 року. (30)

1896-1897 рр.
Вчителем повітового училища у Кам'янці працював Сергій Миколайович, Сергєєв-Ценський (1875-1958), видатний російський радянський письменник, академік Академії наук СРСР (УРЕ, т. 13, с. 79).

1897 р.
День народження Івана Кулика (1897- жовтень 1937) - український письменник, публіцист, громадський діяч. У 1921-1922 р.р. - редактор Кам'янець-Подільської повітової газети "Червона правда", декан факультету соціального виховання інституту народної освіти. (28)

1898 р., 6 січня
День народження Володимира СОСЮРИ - українського поета. Восени 1919 року як козак Гайдамацького полку Української армії перебував у Кам'янці-Подільському, стояв на варті біля резиденції Директорії Помер 1965р. (29)

1898 р., 6 жовтня.
Народився у Вільнюсі Сергія Семенова - російського археолога, доктора історичних наук. Брав активну участь у роботі Дністровської археологічної експедиції (1946- 1950). У працях використовував матеріали археологічних розкопок палеолітичних поселень Луки Врублівецької. (29)

1898 р., 18 жовтня.
У місті, в сім'ї різьб'яра по дереву наводилася Марія Михайлівна Пилинська. З 1928 р. працює в галузі художнього перекладу з російської на українську мову (М. Горький, О. Серафимович, Д. Фурманов і ін.), (№ 18, с. 533).

1898 р., 5 грудня.
День народження Михайла АРТАМОНОВА - російського археолога, доктора історичних наук (1941). В 1946 - 1948 роках керував Південно-подільською археологічною експедицією, яка вивчала пам'ятки середнього Подністров'я (Лука Врублівецька, Бакота та ін. на Кам'янечині). (29)

1900 р.
Відкрито Пушкінський народний дім, збудований у 1899 р. на кошти громадськості до 100-річчя з дня народження поета. В 1921 р. міський будинок культури ім Т.Г. Шевченка (№ 3, с.48).

1900 р.
Засновано Товариство "Просвіта".(№23, с.127).

ЛІТЕРАТУРА, ДЖЕРЕЛА

1.Сецінський Е. Город Каменец-Подольский. Историческое описание. Киев,1895.
2. Кам'янець-Подільський. Путівник. Склали: Ю.В. Бендер, І.В.Гарнага, А.І.Мещишин і інші. Львів, 1965.
3. Кам'янець-Подільський. Історико-архітектурний нарис. Склали: І. С.Винокур, Є.М.Пламеницька, Г.М. Хотюн, І.І.Медведовський. К., 1968.
4. Зекцер. А. 1905 рік на Поділлі. ч.І-2. Вінниця.1925. ч.1. Аграрні заколоти та заворушення наймитів 1905-1906рр. Ч. 2. Робітничий рух та діяльність революційних організацій 1904-1906 рр.
5. Гуменюк С.К. Хронологія подій на території Хмельницької обл./1917-1920 рр./ Хмельницький, 1963 /Ротатор/. Складена на підставі 27 друкованих джерел.
6. Боротьба за владу Рад на Поділлі /березень 1917-лютий 1918/. Документи і матеріали упорядкували: І.Кириченко, І.Гарнага, Ц.Фірштейн; Хмельницький, 1957.
7. Поділля в роки громадянської війни /лютий 1918-листопад 1920/. Під редакцією М.І.Мехеди. Упорядкували: І.Кириченко, І.Гарнага, Г.В.Вітряна, Ц.М.Фірштейн, Вінниця,1959.
8. Українська Рад. Енциклоп. Т.Т.1-17.К., 1959-1964 /УРЕ/.
9. Білінський М.І., Співачевська Н., Кривецький І. Часописи Поділля. Історико-бібліографічний збірник... /1776- 1926/. Вінниця,1927-1928.
10. Переписка В.І. Ленина й руководимых им заграничных партийных организаций с социал-демократическими организациями Украины /1901-1905/. Сборн. док. й материалов. Киев, 1964.
11. Подольские Епархиальн. Ведом. Журнал Подольск. духовенства 1862-1905. /ПЕВ/.
12. Православная Подолия, Журнал, Подольского духовенства 1906-1918 /ПР" Подолия/.
13. Червоний кордон. Щоденна газ. Орган К-П. міськкому КП/б/У і міськвиконкому /1924-1941/. /ЧК/.
14. Радянське Поділля. Щод. газ. Орган Хмельн. обкому та облвик. /1944.../ /РП.
15. Прапор Жовтня. Газ. К-П. Міськкому КПУ та міськвиконкому /1944.../ /ПЖ/.
16. Бубновський М.Д. Півсторіччя Радянського Поділля. Львів, 1986.
17. Хмельн. обл. держ. архів. (ХОДА). Матеріали до 50-річчя Радянської влади.
18. Письменники Радянської України. К., 1966.
19. Український історичний журнал 1957... (УЇЖ)
20. Революційні події 1905-1906 рр. На Поділлі. /Збірник докум./ Ред. Колегія: І.О. Пшук/, /відп. ред./, С.Л.Вініковецький, М.Г. Кравчук, М.І. Штуль; Вінниця 1956.
21. Гульдман В.К. Памятники старины Подолии. Каменец-Под., 1901.
22. Д-р Аntoni J.(Rоllе). Zameczki Podolske na kresash Мultanskih Т. І-ІІІ Warszawa, 1880. Т. І-ІІ Каmieniec nad Smоtryczem.
23. Рrusewicz А. Каmienec Роdolski: Szki historyczne, Kijow, 1915...
24. Західна Україна. Збірник. Під. ред. С.Н. Білоусова і О.П. Оглобліна, К., 1940.
25. Молчановськии Н. Очерк известий о Подольской земле до 1434 года. К., 1885.
26. Компан О.С.. Міста України в другій половині XVII ст. К., 1963.
27. Винокур І.С., Гуменюк С.К. Археологічні пам'ятки Хмельниччини., Кам-Под, 1965.
28. Погрібняк Ж.Г. Календар знаменних і пам'ятних дат - Кам'янець - Подільський, 1997 рік.
29. Погрібняк Ж.Г. Календар знаменних і пам'ятних дат - Кам'янець - Подільський, 1998 рік.
30. Погрібняк Ж.Г. Календар знаменних і пам'ятних дат - Кам'янець - Подільський, 1999 рік.