Повернутись в головне меню | до історичних відомостей | до списку статей

БУДИНОК КАРТИННОЇ ГАЛЕРЕЇ

Увагу кожного, хто вперше приїздить до Кам'янця-Подільського і знайомиться з Старим містом, привертає своєрідна архітектура будинків, що прилягають до Радянської площі з східного боку. Один з них - приміщення колишньої православної духовної семінарії, пам'ятка архітектури кінця XVIII століття.

Будівництво семінарії та інших приміщень для уніатського духовенства Кам'янця почалось за постановою "генеральних зборів" греко-католицьких деканів і депутатів, які відбулися у червні 1789 року. Основні будівельні роботи завершились близько 1791 року.
Уніатська семінарія існувала не більше двох років. Вона, а також єпіскопська капітула були зразу ж закриті, а приміщення передані управлінню Кам'янецької області Ізяславського намісництва. Після утворення у 1796 році Подільської губернії місцеві власті вирішили проводити у будинку семінарії так звані губернські дворянські депутатські збори. У зв'язку з цим губернатор розпорядився здійснити перебудову внутрішньої частини приміщення. Будинок перетворився у великий зал. Однак незабаром для "дворянської зали" відвели інший будинок, а звільнені приміщення передали в оренду шляхтичу А. Змієвському, який влаштував театр, а в колишній капітулі - так звані ретиради (зал для танців). Але вони теж перебували тут недовго. Подільський православний єпископ Іоанникій, перебравшись 1799 року з Шаргорода до Кам'янця, з допомогою Синоду домігся звільнення колишніх уніатських приміщень і передачі їх духовному відомству. 1803 року почалися будівельні роботи, які через два роки завершилися. Головний корпус зайняла переведена з Шаргорода православна духовна семінарія, яка перебувала тут 60 років. Окремі колишні семінаристи брали активну участь у революційно-демократичному русі. Її випускники 50-х років С.В. Руданський, А.П. Свидницький стали відомими українськими письменниками-демократами.

В середині 60-х років для духовної семінарії споруджується нове приміщення (тепер воно - один з навчальних корпусів сільськогосподарського інституту). В старий будинок перевели духовне училище, а на початку 1914 року - археологічний музей.
В.О. Полегкий, Є.М. Пламеницька та інші київські спеціалісти провели глибоке дослідження історії спорудження і перебудови всього комплексу будинків, що розташувалися на території колишньої Іоанно-Предтеченської церкви (Руського магістрату, духовної семінарії, уніатської капітули). На основі наукового проекту протягом останніх років проводилися реставраційні роботи. В будинку Руського магістрату вони закінчені 1980 року, духовної семінарії - минулого.

Кам'янець-Подільські реставратори відновили первісний вигляд будинку семінарії. В плані це прямокутне приміщення, своїм головним фасадом звернене в бік Радянської площі. Високий чотирисхилий з перехватом дах вкритий червоною черепицею. Вхідні двері і видовжені з складними рамами вікна прикрашені білокам'яним обрамленням. Нижня частина головного фасаду членується горизонтальними рустами класичного стилю. Фасади завершуються багатоступінчастими карнизами, пофарбовані у світло-зелений колір. Так прийнято було фарбувати стіни навчальних закладів у Росії в кінці XVIII - на початку XІX століття.

Нещодавно в будинку семінарії відбулося велике свято. Тут урочисто відкрито першу на Поділлі картинну галерею, організовану художнім відділом історичного музею-заповідника.

Прапор Жовтня. - Кам'янець-Подільський, 1982. - 9 квітня