Повернутись в головне меню | до історичних відомостей | до списку статей

М. Б. ПЕТРОВ

ПРО ЧАС ВИНИКНЕННЯ ТА ІСТОРИКО-ТОПОГРАФІЧНУ ЕВОЛЮЦІЮ ПОЛЬСЬКОГО РИНКУ
У КАМ'ЯНЦІ-ПОДІЛЬСЬКОМУ (XV-XVII ст.).

У 1430 р. Кам'янець-Подільський потрапив під владу Польщі. Підпорядкувавши місто і Поділля, поляки запроваджують тут свій адміністративний устрій, правові і містобудівні норми тощо.
В 1432 р. Кам'янцю підтверджується право на самоуправління, і яке він отримав ще у 1374 р. В наступні роки населення міста поділяється за національними ознаками і окремо організовує свої магістрати: український, польський та вірменський, економічне та культурне життя. Згідно привілею 1491 р., виданого польським королем українському населенню міста, йому було дозволено вибирати свого війта і судитись "згідно руського права", а вірменам - у 1496 р. свого і також судитись "згідно власного права". Найбільш чітко цей факт засвідчує люстрація кам'янецького староства 1565 р., де говориться, що "в місті Кам'янці проживає населення трьох народностей, в ньому діє три юрисдикції: поляки мають першість, судять у них згідно Магдебурзького права; в українців судять згідно українського права і звичаю, вони мають свого війта; у вірмен - за вірменським звичаєм, вони також мають свого війта". Перебуваючи у відповідному часі та просторі, кожна міська громада отримала і свої дільниці в межах Старого міста, а також передмістя. На 1570 р., як стверджує люстрація кам'янецького староства, у "місті Кам'янці всіх будинків польських, українських та вірменських з передмістям Підгороддя (Підзамче) є 645".
За вірменами залишався загальноміський (досередини XV ст.) ринок, що локалізувався в межах сучасного майдану Вірменський ринок, а також квартали у південній частині Старого міста. Поляки "вписали" свій ринок у центральні квартали, витіснивши звідтіля українців, а ринок української громади був організований в північних кварталах міста, біля Кушнірської башти. В межах кожної юрисдикції діяли свої закони, норми права, релігійні традиції, містобудівні норми і т. д.
Організовуючи громадський та культовий центри, польські патриції виходили з позицій свого політичного становища в місті, світобачення та містобудівних норм, що проникали з Європи в Україну. У зв'язку з цими факторами майдан - ринок польської громади у Кам'янці-Подільському був сформований саме у центральній частині Старого міста, територія якого займала домінуюче географічне розташування. В історико-краєзнавчій літературі початку XX ст. про Кам'янець-Подільський сформувалася думка, що виникнення Польського ринку доречно пов'язували з другою половиною XV - початком XVI ст. Вивчаючи містобудівні особливості Польського ринку в епоху середньовіччя, Ю. Нельговський підтримує думку О. Прусевича і доводить, що "сторони площі - ринку і квартали, що їх оточують, не мають геометричної форми. Все трохи скошено, викривлено, пристосовано до планування кварталів, що прилягали до ринку. А це дозволяє стверджувати, що площа і сусідні з нею квартали були вписані у вже сформовану планувальну структуру міста". Готичний характер обрамлення найдавнішої частини ратуші польської громади, на думку Ю. Нелговського, також дає підстави датувати її появу другою половиною XV - першою половиною XVI ст.
Варто зауважити, що в організації і планувальних особливостях Польського ринку відобразилися містобудівні норми європейських міст XII-XIII ст., які спочатку запозичувалися польськими, а дещо пізніше - у XIV-XVI ст. - українськими містобудівниками. Співставляючи планувальні норми ринкових площ польських міст XIII-XV ст. та міст, що виникали у XVI-XVIII ст., В. Калиновський стверджує, що між ними існувала велика різниця. Зокрема, якщо для ринків польських міст XIII-XV ст. характерною виступала його забудова всередині, де знаходилась ратуша, торгові лавки, вага, ремісничі приміщення, житлові споруди і т. д., то ринкові площі міст XVI-XVII ст. залишалися незабудованими. Останні могли мати в центрі лише ратушу. Для міст XVI-XVII ст. існувала й інша планувальна розв'язка. В них головні вулиці, що вели від міських воріт до ринку, направлялись не до кутів площі, як у міст, зведених у XVIII-XV ст., а на його середину. Для ринкової площі польської громади Кам'янця-Подільського з часу її організації (XV ст.) і до кінця XV ст. характерними залишалися норми західноєвропейських міст, що виникали у XIII-XV ст. Вважаємо, що це явище не було випадковим. До захоплення міста Польщею, у його плануванні переважала живописність. Ставши в 1463р. королівським, у планувальну структуру міста проникають елементи регулярності у формі Польського ринку. Вважаємо, що організовуючи польський майдан-ринок, містобудівники запозичали окремі норми й від міст воєнних таборів римських часів. Якщо основу або центр військового головнокомандувача римського табору становив форум (головна площа), преторій (палатки військового головнокомандувача), квесторій (адміністративно-господарські приміщення) та інші споруди, то в європейських і українських містах, в тому числі і у Кам'янці-Подільському, площа з ратушею, вагою, колодязем, торговими лавками і т. д. Якщо по периметру римського табору розміщувались палатки для воїнів, кінноти та зброї, то в містах - садиби міщан, культові споруди і т. п. На превеликий жаль ці явища не зуміли простежити деякі київські архітектори і намагаються без наукових обґрунтувань довести існування в межах сучасного майдану Польський ринок у Кам'янці-Подільському римського табору, який начебто в процесі розвитку міста виступив основою для формування площі ринку Кам'янця у ХІІ-ХІІІ та у ХІVст.
Звертаючись до історико-топографічної еволюції Польського ринку упродовж XV-XVIII ст. зауважимо, що головною домінантою у формуванні його ансамблю виступала ратуша, яка розташовувалася майже в самому центрі. Дослідники стверджують, що прийоми розташування ратуш посередині ринків зародились в Німеччині у XII XIII ст., а в Польщі - у XIV-XV ст. З Польщі ці норми переходять і до міст України. Ратуша символізувала собою центр цивільного і громадського життя міста, а в нашому випадку - польської громади, де засідала її законодавча та виконавча влади. Опис Кам'янця-Подільського 1700 р. засвідчує, що забудова Польського ринку існувала як по великому, так і по малому периметрах. Останній знаходився навколо ратуші і на ті часи в його межах зафіксовано 20 садиб-ділянок, в межах яких знаходилась міська вага, 24 крамниці, будинки міських патриціїв і т. д.
Кожний бік майдану - ринку по великому периметру був розмежований на садиби, зайняті в основному житловими та господарськими спорудами. Згідно опису 1700 р. східний і західний боки великого периметра містили 14 і 13, а північний та південний -по 15 садиб. Ширина більшості із них становила від 9,3 до 11,6 ліктів, а довжина - від 50 до 58 м. Порівнюючи ширину кам'янецьких садиб в межах Польського ринку з шириною садиб на площі Ринок у Львові, Кракові та інших містах, Ю. Нельговський стверджує, що вона одна і та ж. В той же час вона відрізняється від ширини садиб в тих містах (Тернопіль), які започатковані у XVI ст. Крім того, ділянки під садиби у Кам'янці-Подільському довші, ніж у Львові (43 м) і Тернополі (біля З0 м). Цей факт дає підстави вважати, що розмітка польського майдану - ринку на окремі ділянки під садиби у Кам'янці-Подільському була проведена згідно містобудівних норм XIV-XV ст. розташування забудови XV-XVI ст. у східній частині Ринку польської громади виявлено автором статті у 1979 р. під час дослідження траншеї, прокладеної там під газ. В траншеї було відкрито потужний культурний пласт (0,25-0,75 м). XV-XVI ст., який тягнувся у північному напрямку від початку будинку № 12 до вул. Зарванської, на відстані 8 м західніше тротуара. У культурному пласті вдалося простежити залишки 6 житлових об'єктів, поскільки решта виявилася горілими. Датується пласт багаточисленним археологічним матеріалом (кераміка, кахлі, монети). Відкриття такого потужного культурного пласту XV-XVI ст. у східній частині Польського ринку дає підстави стверджувати, що у ті часи межа східного боку ринку знаходилася дещо західніше житлової забудови першої половини XVII - XVIII ст. Крім того, житлова забудова XV-XVI ст. була дерев'яною. Вважаємо, що це результат великої пожежі, яка мала місце в Кам'янці-Подільському у 1602 р. Після пожежі місто відновлюється, а в його забудові, в тому числі і Польського ринку, появляються житлові кам'яні споруди. Саме на початку XVII ст. східна лінія забудови Польського ринку була перенесена дещо на схід. І цілком справедливі в цьому зв'язку висновки Ю. Нельговського про те, що у залишках підвалів на Польському ринку відображені ідеї епохи Ренесансу XVI- XVII ст., а не XIII-XV ст., як це намагаються безпідставно доводити О. Пламеницька та Є. Пламеницька.
Упродовж XVII ст. забудова і планування майдану-ринку українсько-польського змінюється. Люстрації міста 1734 та 1739 pp. засвідчують, що в межах малого периметра ринку розміщувалось вже З0 садиб, план Кам'янця 1773 p. подає 32, а опис 1789 p. - 23 садиби. Документи 1734, 1739 та 1789 pp. дають можливість вести мову і про забудову та видові ознаки цих садиб. Йдучи за описом 1789 p., зауважимо, що садиби були представлені 15 домами, 5 кам'яницями, 1 кам'яничкою, 1 двориком та 1 домиком. Протягом XVIII ст. змінюється кількість садиб і в межах великого периметру ринку. На 1734, 1739, 1773 і 1789 pp. їх кількість відповідно становила 47, 56, 45, та 47.
Своєрідною у XVIII ст. виступає і соціальна топографія садиб в межах ринку. Якщо для прикладу вестимемо мову про середринковий квартал (малий периметр) 1734 р., то виявимо таку картину. Із З0 садиб 3 кам'яниці належало міщанам та 1 духовенству, 20 домами володіли 11 міщан та 1 представник духовенства, 2 дворики належало шляхті, а 12 склепиків і склепів - міщанам. У цих садибах мешкали міщани Годорський, Гідимін, Тослік, Вой-цех Шабкевич, Яцетій Бродзянський, Дмитро Стахурський, Григір Чайковський та ін. Відомо, що Войцех Шабкевич і Дмитро Стахурський входили до ради сорока мужів міста27.
Із 47 садиб в межах великого периметра ринку у 1734 р. виявляємо 16 кам'яниць міщан, 8 кам'яниць шляхти та 2 кам'яниці духовенства, 15 домів міщан, 3 шляхти і 2 духовенства, 2 дворики шляхти та 1 резиденція. Переважна більшість власників садиб ринкової забудови відносилась до заможних представників міського патриціату. Серед них: Ян Баранович - райця українсько-польського магістрату. Його садиба знаходилася у північній перії ринку. Стефан Бакалович - війт, який мешкав у східній перії ринку. В межах ринку зосереджувалися садиби лавника Йозефа Вільчко, райців Яна Опутченко, Павла Шейна, Григорія Яроцького та ін. Окремі садиби в межах ринку належали і католицькій церкві. Так, у західній перії ринку знаходилась резиденція вікаріїв кафедрального католицького храму, у північній - зосереджувався дім кармелітів, східна перія містила кам'яницю домініканок та кармелітський дім і південна перія - кам'яницю міської капітули.
Парадоксальним залишається той факт, що в межах ринку на 1734 р. знаходимо лише 4 садиби українських кам'янчан. Серед них доми Андрія Грушки та Богдана Різника, кам'яниця вдови Петра і кам'яниця Миколи Павлича.
Подібну ситуацію спостерігаємо в соціальній топографії українсько-польського майдану-ринку і у 1789 р. Із 23 садиб середньоринкового кварталу числилося 5 кам'яниць, 15 домів, 1 домик, 1 дворик та 1 склепик. 47 садиб в межах великого периметру ринку на 1789 р. представлені: 17 кам'яницями, 27 домами, 1 кам'яничкою і двориком та 1 склепиком. В кам'яницях мешкали Габріель Бакалович, Томаш Богданович, міщанин Чайковський, Ян Шагін, Йозеф Вірніцький, ігнатій Декарпалевич, Шадбей і т. д. Актові документи українсько-польського магістрату засвідчують, що названі особи в соціально-ієрархічній структурі міста займали посади: Ян Шагін - віце-сеньйор магістрату, радця, Габріель Бакалович - радця, Шадбей - радця і купець, Томаш Богданович - радця вірменського магістрату і т. д.
Північно-західний кут українсько-польського ринку замикав погост костьолу св. Петра і Павла. Доречно зауважити, що розташування собору та його погосту диктувалося певними містобудівними прийомами, що сформувалися в містах Європи ще у XII-XIII ст., а у Кам'янці-Подільському утвердилися у XV ст. при єпископі Павлі (1428-1453) і збереглися до кінця XVIII ст. Саме заслугами Павла було зведено у середині XV ст. кафедральний кам'яний собор, писемні свідчення про який О. Яблоновський відносить до 1450 р. Найбільш вдалим проявом формування і функціонування у місті двох площ (ринкової та соборної) виступають Монпазьє і Болонья у Франції, Краків у Польщі, Львів в Україні і т. п. Собор та його площа з цвинтарем символізували центр релігійного життя католицького населення міста.
Вивчаючи специфіку взаємного розташування ринкової та соборної площ у європейських містах, А. Бунін простежив для них три характерних прийоми. Перший із них зводився до того, що соборна і ринкова площі розміщувались роздільно на значній відстані одна від одної в межах міста. Другий проявлявся в тому, що ринкова та соборна площі виникали на загальній території і формувались навколо ратуші та собору, розділяючись між собою лише одним рядом забудованих садиб або торгових приміщень. Суть третього із них полягає в тому, що соборна і ринкова площі змикалися між собою в одному загальному куті. У Кам'янці-Подільському на Польському ринку ним виступив північно-західний. Розташування соборної і ринкової, площ у центральній частині Старого міста Кам'янця-Подільського таким чином, формували багатий і неповторний ансамбль, у якому вдало взаємодіяли архітектурні форми ратуші із навколишньою забудовою та храму св. Петра і Павла, взаємно доповнюючи одне одного.
Таким чином, писемні джерела та дослідження істориків різних напрямків розвитку Кам'янця-Подільського в епоху середньовіччя тау нові часи дають можливість стверджувати, що виникнення Польського майдану-ринку, а також костьолу св. Петра і Павла, відноситься до XV ст. А їх історико-топографічна еволюція упродовж XV-XVIII ст. зумовлювалася містобудівними нормами, що були характерними для європейських міст XII-XV ст.