4. Рекреаційні ресурси регіону і перспективи їх розвитку.

     Різнобічне і досить активне освоєння природних ресурсів цього регіону протягом століть (і особливо останніх десятиріч - внаслідок науково-технічного прогресу), докорінно змінило їх природну структуру, н окремих ділянках (Нігин, Вербівці, Закупне) призвело майже до повного знищення товтрових масивів. Щоб запобігти подаль­шому нераціональному використанню Товтр, вже сьогодні необхідно введення таких форм господарської діяльності, які б гармонійно вписувалося в їх унікальну природу. Одн з них - рекреація. Сприятливі природно-кліматичні умови, різноманітність ландшафтних територій, цінні джерел мінеральних вод, багаточисельні пам'ятки природи, історії, культури - сьогодні дуже нераціонально використовуються при організації санаторно-курортного лікування, масового відпочинку, туризму, тощо. Досліджуваний регіон поряд з Кримом, Карпатами і Закарпаттям відноситься до числ найбільш перспективних рекреаційних зон країни.
     Особливу цінність і значимість для рекреаційного господарств області складає запас мінеральних вод, що вже сьогодні дає можливість формування ефективного профілакторно-лікувального комплексу н базі мінеральної води типу "Нафтуся" в околицях Сатанова, с.Маків, радонових вод в районі Полонного, содові води типу "Миргородська" біля Макова, мінеральних вод з унікальними терапевтичними ефектами м.Кам'янець-Подільського, різноманітні (розсоли з підвищеною концентрацією  літію, брому, йоду т ін.)
     Значну рекреаційну цінність складають лісові масиви. Поряд ріками т іншими водними акваторіями Їм відводиться основн роль в організації короткочасного відпочинку населення. Загальн площ рекреаційних лісових територій області складає 35 тис. га, з них паркових територій близько 11 тис. га.
     Багаті і різнобічні ресурси екскурсійно-пізнавального значення. Сьогодні рекреаційне освоєння Подільських товар розвивається стихійно: формуються Кам'янець-Подільський т Сатанівський рекреаційні вузли; в Чемеровецькому районі - ареали коротко­строкового відпочинку (приміського) т  довгострокового відпочинку (місцевого т міжрайонного значення). Мереж оздоровчих установ розвинута недостатньо, для організації відпочинку використовуються пристосовані будівлі.
     В умовах Сатанівського вузла, завдяки особливим природним умо­вам та ресурсам, ландшафтній структурі т активному рекреаційному освоєнню з останнє десятиріччя, визначився характер його функціонального використання - лікувально-оздоровчий, екскурсійно-туристичний т культурно-пізнавальний. Найбільш сприятливі для рекреаційного використання в його межах є: заплава і надзаплавн терас річки Збруч, міжгрядові сідловини, товтрові гряди, схили товтр т їх вершини.
     Сучасне використання заплави і надзаплавної тераси річки Збруч (загальн ширин 30-40 м, які складені суглинистим алювієм з лучною рослинністю н лучних чорноземах) використовуються інтенсивно для короткочасного відпочинку, "дикого" туризму, прийняття аеро- т геліован, прогулянок вздовж штучного озера. У межах заплави створе­но три ставки, з яких найбільший (створений у 1984 р.) довжиною 650м, завширшки - 20-25 м, глибиною 2-2,5 м, влітку прогрівається до 26-28°С, рівень води н 1-1,5 м вищий ніж у річці Збруч, від неї відокремлений насипною дамбою висотою до 2 м. Ставок використовуєть­ся для купання т прогулянок на водних велосипедах, дамб - н якій є декільк видових точок чудового краєвиду - використовується для теренкуру. Берег ставка, з рахунок невеликої ширини (1-1,5 м) т великої крутизни (30-35°) для геліован практично не використовується. Інші ставки, як рекреаційні об'єкти, мають невелике зна­чення і використовуються для рибальства. Річк Збруч, з рахунок невеликої глибини (1-1,5 м), швидкої течії н перекатах (1-2 м/сек) т крутих уривистих берегів, для купання не використовується. Тут зосереджено (н протязі 1,5 км) 8 рибальських стоянок.
     Негативний аспект неорганізованого відпочинку т "дикого" туризму проявляється в тому, що територія активно витоптується рекреантами (3-4 ступінь дигресії трав'яного покриву), у зв'язку з чим, лісостепові угрупування поступово замінюються н степові. Крім цього, н цій території багато кострищ, звалищ, сміття, випасається худоба.
     Міжгрядові сідловини складені лесовидними суглинками, схили яких частково вкриті дубово-грабовими насадженнями н опідзолених чорноземах. Сідловини інтенсивно забудовуються. Н одному з їх схи­лів збудований санаторій "Збруч". Днище сідловин у ході рекреацій­ного освоєння, як правило, заасфальтовується. Влітку тут створюється несприятливий мікроклімат з рахунок сильного нагрівання підстилаючої поверхні. Схили котловин частково засаджені екзотами (туя, срібляст ялина, срібляст тополя і т.п.).
     Н Товтровій гряді в районі Сатанова, найбільш інтенсивно використовується її пологий (до 18º) схил для бальнеологічного лікування. Так, н північно-західному схилі товтри Іванковецька збудовані санаторій "Товтри", турбаз "Джерельце" т бальнеопавільйон. Схили товтр покриті розрідженими дубово-грабовими насадженнями. В трав'яному покриві переважають рослини стійки до витоптування (подорожник, щавель кінський, полин). Схили використовуються для бальнеологічного лікування, терренкуру, пішохідних прогулянок у лісі, тут розташовані ігрові площадки для дітей. Круті схили товтр т вершини мають низьку рекреаційну оцінку. Їх використання можливе для пішохідних прогулянок т спортивного туризму (н одній з вершин розташован церкв XIX століття і може розглядатись як туристичний об'єкт).
     Н окремих ділянках чітко виражений негативний вплив рекреацій­них ресурсів в межах Сатанівського рекреаційного вузла, необхідно проведення таких заходів:

в межах заплави - обмежити випас худоби; провести очищення т поглиблення ставків; провести насадження вологолюбних рослин (верба плакуча, вільх чорна) з метою запобігання розмиву берегу річки; прокласти зручну під'їзну дорогу до свердловин мінеральної води; створити намивні піщані пляжі у районі великого ставк т ігрові площадки для дітей;

в межах міжгрядових сідловин - зменшити площу асфальтового покриття, змінивши н газони; збільшити насадження деревних порід з розлогою кроною для оптимізації мікроклімату; створити кільцевий туристично-прогулянковий маршрут;

в межах Товтрової гряди - врахувати специфіку лесовидних суглинків при проведенні комунікаційних т будівельних робіт (високий ступінь просідання т розмиву); відновити трав'яний покрив т підлісок; припинити забруднення ґрунту антропогенними відходами; можливе прокладання нових прогулянкових маршрутів т спорудження корпусів санаторію.