повернутись в головне меню | на історико-архітектурні пам'ятки

Кушнірська Башта та Вітряна брама, 1585 р. Охорон. №727/4 | Фото

КУШНІРСЬКА БАШТА XV-XVI ст. ст.
Серед міських оборонних споруд середніх віків у Кам'янець-Подільському особливо оригінальною є семиповерхова Кушнірська башта, що збереглася до наших днів. Названа вона тому так, що була збудована на кошти цеху ремісників - кушнірів.
Башта мала велике фортифікаційне значення, бо берег річки Смотрич у цьому місці пологий і з того міг скористатися противник під час штурму міста. У башті зроблено проїзд у вигляді кам'яного склепіння, в довгому коридорі якого завихрювалося повітря. Звідси назва - Вітряна брама. Поблизу був Руський рінок, на якому йшла жвава торгівля місцевими виробами і заморськими товарами.
Капітально башту реставровано в 1785 і 1956-1958 рр. За постановою Ради Міністрів УРСР від 23 березня 1956 року її внесено в реєстр пам'яток республіканського значення.

Гуменюк С., Мещишин А. Хмельницька область. - Львів:Каменяр, 1968

Ветряной Брамой называют главные ворота Каменца, находящиеся между круглой пятиэтажной каменной башней, построенной в 1585 году (на деньги местного ремесленого сословия и имеет название "Кушнирской башни". Кроме того эта башня также имеет название башни Стефана Батория) Стефаном Баторием, и смежным укреплением, развалины коего частик" превращены н временный театр, а мрачные и душные подвалы а казармы и слесарные заведения квартирующих в городе войск, частью остаются в прежнем виде. На лицевой стороне ветряной Брамы, обращенной к городу, сделана, на белой каменной доске, красными литерами, следующая латинская надпись, положительно свидетельствующая о времени построения и восстановления ее:

A. D. 1585
Per Steep. Bathory R. P.
conditum, Stanislao Augusto
Regnante Polonis Restauratum. et Auctum.
A. D. 1785.

На чугунной доске, вделанной в наружную стену бывшего укрепления, обращенную на Кармелитскую улицу, начертаны слова:

Sub avspicio Serenissini as Potentissimi Principis
Augusti III
Regis Poloniae Magniq: Ducis Lithuaniae
Ac Principis Haereditarii Saxonlae Electoris
illustrissimus Dominus Losephus A Potok
Potockl
Casteianus Cracoviensis
Supremus Exercitium Regnl Dux
Hoc opus incerpit erigere
Postquam Desiit vivere
Filius iIlustrisim, Dns: Stanisia A Potok
Potockl
Palatinus et Generalis Terrarum Kioviae
Tam ductus Gloriae Parentis sul
Quam Amore Patriae
Hoc opus finivit.
Per C.DahIke Goloneilum cor. Artil. Regni
et Prim: Praefect: Archit; Militaris. Anon Domini MDCCLIII.

Надпись эта. безспорно, опровергает народное предание о постройке этого и других подобных укреплений Турками, кои, как увидим ниже, хотя довольно долго владели Каменецем и держались в нем очень сильно, но оставили, сравнительно, немного памятников строительного искусства. По всему видно, что они больше разорили, чем построили.
Описаный нами главный, или лучше, со стороны Киева, единственный въезд в город особливо в темную осеннюю ночь, при ярком свете камфинных фонарей и без численных огоньков мелькающих в окнах многоэтажных домов и бедных лачужек, нецеремонно теснящихся друг подле друга по-над рекой и над обрывами скалы, неволимо поражает путешественника. Вся эта масса строений превращается как будто н один колоссальный дворец с десятками этажей, куполов, балконов и колон. Въезд на гору кажется нескончаемым. Ветряная башня представляется колоссом, вершина коего теряется в облаках. Даже мутные волны Смотрича отражая в себе безчисленные ряды огней и звезд, получают какую-то особенную прелесть и величавость. А юго-западное небо, неведомое жителю холодного севера, с мириадами звезд, покрывая нею эту картину безпредельным роскошным шатром, окончательно придает Каменцу такую чарующую прелесть что; кажется; никогда не налюбовался бы им, никогда бы не хотел видеть его иначе. И если бы в эту минуту сладкого очарования Каменец представился мне в его жалкой действительности, я верно сказал бы, что это другой город.

ВІТРЯНА БРАМА

Рада Міністрів Української РСР постановою від 20 лютого 1967 року передбачила створення в нашому місті історико-архітектурного заповідника. З тих пір з кожним роком зростає потік екскурсантів, які приїжджають в місто, щоб познайомитись з його історичними місцями та архітектурними пам'ятками.
Шановний читачу! Давайте і ми пройдемось маршрутами екскурсантів, послухаєм розповіді про минуле рідного міста.
Нашу заочну екскурсію розпочнемо з північної частини Старого міста. Ще десь в далеку давнину на початку XVI століття звели тут наші предки браму. Ця брама зветься Вітряною.
Важко сказати, коли саме її так назвали, але в народі ходить легенда: в серпні 1711 року Петро І повертався з Прутського походу. Його зацікавили укріплення міста та замок, і він зупинився в Кам'янці, щоб оглянути їх. Коли Петро І проходив під склепінням брами, вітер зірвав з його голови капелюха. Відтоді, нібито, і почали називати браму вітряною.
Поруч з брамою була збудована семиповерхова башта, яка зветься Кушнірською. До кінця XVIІІ століття покрівля башти була двухконусна, а після ремонту на початку XIX століття прийняла сучасний вигляд.
Через Вітряну браму у жовтні 1846 року до міста в'їхав молодий Т.Г. Шевченко, який був відряджений київською археологічною комісією для розбору старовинних актів і грамот, а також для малювання архітектурних пам'яток.
Ще десь у XII столітті на території біля Вітряної брами виник ринок, який з кінця XV століття почав називатись руським. Територія ринку простягалась від брами до Михайлівської вулиці, і від вулиці Косіора (колишня Зарванська) до стрімких скель на сході.
До 1658 року на руському ринку стояла дерев'яна ратуша, де містилась виборна рада та лавнічий суд на чолі з війтом.
Прагнучи підкорити та повернути до католицької віри місцеве населення, польська верхівка міста ще в XV столітті почала "втручатись у діяльність української общини, обмежувати її права. У 1658 році за наказом польського старости у общини було вилучено ринок, а ратушу зруйновано. На місці, де стояла ратуша, католицьке духовенство незабаром збудувало кам'яний будинок, в якому оселились черниці ордена домінікан. Руський (український) магістрат після цього розмістився у будинку Кирияка - активного діяча української общини. Будинок цей зберігся і до наших часів. Це будинок на вулиці Бебеля (колишня П'ятницька) номер одинадцять, у якому зараз розміщений один з цехів бавовняної фабрики.
У серпні 1672 року місто захопили турки. Вони розібрали католицькі монастирі і з каміння збудували біля Вітряної брами арочні укріплення, а на Губернаторській площі (тепер Радянська) Галиль-паша збудував для себе великий палац, у якому після вигнання турків з 1805 року містився місцевий театр. Палац був розібраний в 1856 році, а місцевий театрал Ян Пекарський пристосував під театр частину укріплень біля Вітряної брами. Цей театр проіснував до 1918 року.
Що то був за театр, можна судити з записок журналіста, який відвідав наше місто в 1863 році. Він писав: "Еще одно из общественных удовольствий - театр был почти закрыт. Он выставлял самые чувствительные пьесы из русских "Параша-сибирячка" и тому подобные. Места оставались пустыми, кроме мест для нескольких представительных особ города и военных, ко и нам было невесело. Театр помещался в каком-то здании из старинных пристроек к стене города, буфет тесный и ничтожный -очень скучно".
18 жовтня 1905 року, після демонстрації на Губернаторській площі, в театрі біля Вітряної брами відбувся мітинг робітників та учнівської молоді міста. На цьому мітингу була організована робітнича дружина для боротьби з погромниками. Дружину очолили члени Кам'янець-Подільської групи РСДРП(б).

С. ШКУРКО, краєзнавець

Найбільш величною і значною в системі Кам'янецьких укріплень є башта Кушнірська. Як і Стара фортеця, вона стала наче символом Кам'янця-Полільського: її зображення часто з'являються на поштових листівках, конвертах, в різних виданнях про місто. Кушнірська башта розташована на високому березі річки Смотрич у північній частині Старого міста.
Пам'ятка, яку інколи ще називають Верхньою польською брамою, складається з семиповерхової башти, так званої Вітряної брами і чотирипрольотної аркади Турецьких бастіонів. Усі ці споруди об'єднуються оборонними мурами з бійницями. З боку міста на Вітряній брамі вмурована кам'яна дошка з написом латинською мовою: "1585 рік, влаштовано королем польським Стефаном Баторієм, реставровано і розширено королем польським Станіславом Августом, 1785 рік". Так королі намагалися закріпити свої імена в пам'яті народній. Та в Кам'янці, незважаючи на написи, споконвіку називали башту Кушнірською, за назвою ремісничого цеху, на кошти якого вона побудована.
До реконструкції в 1785 році башта була значно меншою. Вона мала чотири чи п'ять поверхів і була в плані круглою або підковоподібною з одним стовпом. Після реконструкції башта стала семиповерховою, на її фасадах з'явилися прибудови. Споруджувалася вона з участю королівського архітектора італійця Камеріно Рудольфіно. Крім історії, записаної в хроніках та реєстрах, архітектурні споруди міста мають ще історію, про яку можна довідатися з легенд та переказів. Так, стосовно назви Вітряної брами існує переказ, що коли російський цар Петро І в серпні 1711 року в'їжджав у Кам'янець через цю браму, в нього вітром зірвало шляпу з голови. Він начебто і назвав браму Вітряною.

Дроздовська Г. З історії укріплень.