КАРТИ
І МАРШРУТИ
| Назад |
| Маршрут 1 |
| Маршрут 3 |
| Маршрут 4 |
| Маршрут 5 |
| Маршрут 6 |
| Маршрут 7 |
| Маршрут 8 |
| Маршрут 9 |
| Маршрут 10 |
| Маршрут 11 |
| Маршрут 12 |
| Маршрут 13 |
| Маршрут 14 |
| Маршрут 15 |
| Маршрут 16 |
| Маршрут 17 |
| Маршрут 18 |
| Маршрут 19 |
Маршрут №2
Протяжність маршруту - 139 км.
Тривалість походу - 7-10 дн.
Перша категорія складності.
Кам'янець-Подільський-Довжок-Рихта-Завалля-Жванець-Хотин-Брага-Панівці-Врублівці-Китайгород-Бакота-Стара
Ушиця.
До міста Кам'янця-Подільського під'їзд залізничною дорогою, від'їзд із старої
Ушиці автобусом.
1. м.Кам'янець-Подільський-одне із найстародавніших міст Поділля. В кінці
XVI ст. на Поділлі прокотилась хвиля повстань проти польсько-шляхетського
панування. У 1594-96 рр. кам'янчани взяли участь у повстанні козаків і селян,
що його очолив Северин Наливайко. З початком визвольної війни українського
народу у серпні 1648 року до Кам'янця прибуло козацьке військо, кероване соратником
Б.Хмельницького-Максимом Кривоносом, яке оточило місто і фортецю. Згодом за
наказом Богдана Хмельницького військо було перекинуто під Пиляву, де завдало
нищівної поразки королівської армії у червні 1652 року після перемоги під
Батагом, Б.Хмельницький рушив на Кам'янець. Більше тижня тривала облога фортеці.
Та зрада союзників татар та епідемія чуми, яка спалахнула серед селянсько-козацького
війська врятували польський гарнізон від розгрому у 1655 році, вже після Переяславської
Ради, козаки Б.Хмельницького знову взяли місто в облогу. Але мусили відійти,
бо на поділля вдерлась татарська орда, що діяла разом з королівською армією.
Влітку 1672 року 300 тис. військо турецького султана Магомета IV напали на
Кам'янець і захопили його. На 27 років на Поділлі встановилося турецьке панування.
Влітку 1702-1704 рр. в околицях Кам'янця діяли гайдамацькі загони Шпака і
Домашка. На початку ХІХ ст. на поділлі посилився селянський рух під проводом
У.Кармелюка. В 1846 році в Кам'янці побував український поет-революціонер
Т.Г.Шевченко, який розпитував про виступи селян проти поміщиків під проводом
У.Кармелюка.
2. с.Довжок-засноване на початку XVIст. В районі Доважка виявлено залишки
поселення черняхівської культури, знайдено скарб римських та візантійських
монет.
3. крихта-розташоване на правому березі річки Іванчику. Тут в ХІХ ст. знаходився
художній салон прогресивних українських та польських художників.
4. с.Завалля-недалеко від села розташована карстова пещера "Атлантида".
Відкрита у 1970 році, загальна довжина її лабіринтів близько трьох кілометрів.
5. с.Жванець-розташоване на переправі через Дністер. У 1621році до Жванця
вступило сорокатисячне козацьке військо на чолі з П.Сагайдачним яку відіграло
вирішальну роль у розгромі турецької армії під Хотином. У кінці 1653 року
біля Жванця під керівництвом Б.Хмельницького відбулась битва козацько-селянських
військ з польсько-шляхетською армією. Козацькі загони очолили табір під Жванцем
і поставили вороже військо в скрутне становище. Рятуючись від неминучого розгрому,
король підкупив татарського хана Іслам-Гірея ІІІ, який виступив на боці козаків
і уклав з ним угоду про перемир'я. Про Жванецьку битву складено пісню "Ой
з города з Немирова".
6. м.Хотин-районний центр Чернівецької обл..-розташований на правому березі
Дністра. У Х-ХІ ст. Хотин був у складі Київської Русі. В другій половині ХІІ
ст. місто увійшло до Галицького, а з 1199 року - до Галицько-Волинського князівства.
У 1621 році сорокатисячне козацьке військо на чолі з Петром Сагайдачним розгромило
150-тис турецьке військо під стінами Хотина. Під час народно--вільної війни
українського народу під керівництвом Б.Хмельницького Хотином двічі оволоділи
селянсько-козацькі загони в 1650 році і в 1653.
7. с.Брага-розташоване на лівому березі р. Дністер. Тут в 1621 році проходили
бої козацького війська проти турецьких завойовників в турецькій війні.
8. с.Панівці-розташоване на лівому березі р. Смотрич. В історичних документах
Панівці згадуються в середині XV ст. . Пам'ятка давнини Панівецький замок.
Збудований місцевими зодчими наприкінці XVI ст. для оборони від татар на турків.
9. с.Врубівці-розташоване на лівому березі річки Дністер. Перша ознака про
село в історичних документах належить до 1460 року.
10. с.Китайгород-в історичних документах село з 1607 року.. На території Китайгорода
діяли козацько-селянські загони Ф.Шпака, які прийняли участь в повстанні 1702
року С.Палія.
11. с.Бакота-в ХІІ-ХІІІ ст. було стольним градом Пониззя. (територія між Дністром
і Південним Бугом) його оборонні укріплення у 1259 році знищили монголо-татари.
Жителі Бакоти в 1433 році повстали проти польського-литовських феодалів і
оголосили себе вільними людьми.
Село затоплене після спорудження Новодністровської ГЄС. На Білій горі над
Дністром за околицею колишнього села, видніється прямовисна скеля. У ній розташувалась
ціле містечко з келіями та трьома печерами протяжністю до 10 і висотою близько
2.5 м. Більша з них правила за церкву. Навколо гробниці-днище із захороненнями.
Скельний монастир пам'ятка історії, що охороняється законом.
12. Стара Ушиця-стародавнє місто Душиця згадується вперше в літописах у 1144
році. Коли почалась визвольна війна 1648-1654 років багато жителів міста билися
з ворогами у лавах селянсько-козацького війська Б.Хмельницького, за що польська
шляхта і татари спустошили Ушицю... Після спорудження Новодністровської ГЄС
основну територію давньоруської Ушиці затоплено.