Поиск по сайту

Вход в систему

= =

Радості й печалі найбільшого парку = 15/09/2008 - 337 просмотров =

Територія парку належить д= о Західно-Подільської височини, окрасо�= � якої є гряда, яку здавна називають �= �овтри. Це скелясте дугоподібне пасмо ш�= �риною п'ять-вісім кілометрів, довжиною,= з північного заходу на південний схід, = - 250. Абсолютні висоти коливаються від 260= до 401 метра. Над рівниною гряда підніма�= �ться на 60-65 метрів. Це бар'єрний риф міо�= �енового моря, складений із древніх мол�= �сків та інших груп безхребетних. Анало�= �ів у світі немає; схожі за деякими геол�= �гічними структурами скелясті гряди є у= Великій Британії та США. Являє собою іс= торію розвитку Землі у тортонський та с= арматський періоди. Перший досліджуват= и їх почав ще 1886 року геолог Микола Барб= от де Марні, який з'ясував геологічну бу= дову і довів їх походження. В якому музе= ї можна побачити таку живу геоморфорфо�= �огію? Форма Товтр різна. То вони піднім�= �ються у вигляді витягнутого валу, то ст= оять окремими конусоподібними горбами,= поверхня їх переважно хвиляста.
Наприкінці серпня Національний п�= �иродний парк (НПП) "Подільські Товтр�= �" став одним із семи природних чудес = України. Щоб потрапити до цієї сімки у в= сеукраїнській акції, ініційованій Мико= лою Томенком, змагалося сто претендент�= �в. Парк упродовж усього інтернет-голос�= �вання лідирував з великим відривом, за�= �равши третину голосів.

І музей, і підручник, і лабор= аторія

Ви можете уявити парк площе�= � понад 261 тисяча гектарів?! Ось такий ве�= �етень розкинувся на Поділлі. Частку сл�= �ви додало йому місто Кам'янець- Подільс= ький, що є територією парку, яке, до речі= , торік теж було увінчане лаврами "Се�= �и чудес". Але й сам Кам'янець чимало з= добув завдяки НПП.

Зелене диво обійняло унікал= ьні ландшафти у трьох районах Хмельнич�= �ини, почавшись у курортному Сатанові і = завершившись на Дністрі біля селища Ст�= �ра Ушиця. Лише в Криму і Карпатах є наст= ільки розмаїта флора, як тут. У НПП зуст�= �ічається 56 видів реліктових рослин, 36 - = ендемічних, 61 - з Червоної книги України= , 7 - з європейської. Така ж багата фауна, = 62 види якої - в червоному списку нашої д�= �ржави, 21 - в європейському, 150 внесено до= Бернської конвенції. Товтри - не лише і�= �юстрація до підручників з ботаніки, зо�= �логії, історії, екології, вони постійно= дарують усе новий і новий матеріал для = наукових досліджень та відкриттів.

Сторож Товтр

- Задля збереження, відтворе= ння та раціонального використання прир= одних ландшафтів краю, що мають особлив= у природоохоронну, наукову, історико- к�= �льтурну, естетичну, еколого-освітню та = оздоровчу цінність, було створено Наці�= �нальний природний парк. Нині це автори�= �етна природоохоронна, рекреаційна, кул= ьтурно-освітня, науково-дослідна устан�= �ва загальнодержавного значення, якій в= же 11 років. У біографії парку – участь у= міжнародних проектах, всеукраїнських �= �кціях. У НПП є свій сайт, на який, крім у�= �раїнців, заходять багато іноземців. 127 �= �риродоохоронних об'єктів розміщується= на території парку. Це 15 заказників та 4= пам'ятки природи загальнодержавного з�= �ачення, 19 заказників та 84 пам'ятки місц�= �вого значення, ботанічний сад, 3 пам'ятк= и парково-садового мистецтва, заповідн�= � урочище. Так само об'єктом численних в�= �зитів та екскурсій є й офіс НПП, де, крі�= � адміністрації, науково-дослідного, ох�= �рони природного заповідного фонду та р= екреаційного відділів, розгорнуто Музе= й природи, - розповідає директор парку О= лег Янковський.

Суто заповідна територія ст= ановить усього близько відсотка від за�= �альної площі НПП, та й то ці об'єкти пер�= �бувають в інших землекористувачів. Нау= ковці переконані, що задля належного зб= ереження цей показник мав би сягати 50 в�= �дсотків. "Рекреаційних" гектарів �= �еж небагато. Зі стаціонарної рекреації= - курорт Сатанів, табори та бази оздоро�= �лення і відпочинку на Чемеровеччині та= Кам'янеччині, готелі в старовинному Ка�= �'янці та на околицях. Майже восьмивідсо= ткова площа регульованої рекреації пер= едбачає розвиток туризму: тут проклада�= �ть маршрути для мандрівників, екологіч= ні стежки, забороняються рубка лісу гол= овного користування, промислове рибаль= ство та мисливство, будівництво споруд,= не пов'язаних із природоохоронною та р�= �креаційною діяльністю, використання ш�= �ідливих хімічних добрив, інша господар= ська діяльність, яка може генетично впл= инути на стан природних комплексів та о= б'єктів. Однак добитися дотримання цьог= о непросто. Рівень культури населення щ= е такий далекий від розуміння тих цінно= стей, які у нього під боком. Узяти бодай = завалені сміттям ліси та яри. Якщо орга�= �и місцевого самоврядування, санітарні = служби роками нездатні спинити цей зло�= �ин проти природи, то що може вдіяти так�= � установа, як парк, наділена лише моніт�= �ринговими, а не інспекторськими функці= ями?!

Через недосконале природоо�= �оронне господарство господарі не ми... <= /p>
Ще до указу Президента Укра�= �ни, згідно з яким вступила у свої права = природоохоронна установа, Товтрова гря= да мала вигляд решета. Тому громадськіс= ть, природодослідники, патріоти краю і �= �тимулювали прийняття згаданого докуме= нта. Господарська зона парку становить = понад 90 відсотків території НПП. І від ц= ього нікуди не дінешся: кожній державі �= �отрібні і заводи, і будови. Тільки їх ді= яльність має бути неоднобокою. Економі�= �ний ефект виробництва без оглядки на с�= �ратегію сталого розвитку є нищівним уд= аром по природі та життєвому середовищ�= � для людини.

З думкою фахівців НПП щодо р= озміщення нових підприємств у межах па�= �ку практично не рахуються. Тож замість = "красивої" промисловості, яка, за с= ловами американського експерта, тільки= й має право розміщуватися на цій землі,= виникають навіть металургійні підприє= мства. А численні кар'єри, законні і тає�= �ні?! Нині боротьбу з підприємцями, які п= люндрують квітучі Товтри, й особливо ни= щать надра, що на них тримається вся уні= кальна ботаніка та фауна, активізувала = прокуратура, про що вже писала наша газ�= �та. Є кар'єри, що діють без жодних дозво�= �ів або ж їх орендарі відбуваються з доз= волу влади копійчаною орендною платою. = Таким бізнесменам легко уявити себе бо�= �ами над природою і загальнонаціональн�= �м багатством. Минулими роками не було ж= одного факту передачі до суду справ щод= о незаконного нищення надр. Тепер право= охоронці "оголошують весь список".= Суд приймає рішення на користь природи= та громади, скасовуючи рішення місцево= ї влади, які бездумно надавали права го�= �е-підприємцям. Але домогтися усунення �= �авданих природі ран не може жоден суд ч= и виконавча служба...

Кому Дністер не чужий?

Фахівці парку проводять не �= �ише величезну науково-дослідну роботу,= щороку формуючи черговий том Літопису = природи, а й здійснюють екологічний мон= іторинг довкілля, змін клімату. Особлив= е місце відведено контролю за якістю вс= іх водних ресурсів. Найбільша водна арт= ерія - річка Дністер. Тут ще важче вияви�= �и, хто ж завдав шкоди. Та й "господарі= в" річки на кожному її березі - сотні �= � тисячі.

- У далекому минулому вода б�= �ла об'єктом божественного поклоніння, -= каже заступник директора парку Олекса�= �дра Кучинська. - Сьогодні вона просто т�= �хнологічна речовина, що використовуєт�= �ся скрізь: від джакузі і посудомийної м= ашини до гідравлічних агрегатів чи теп�= �оносія. Аналіз чинної законодавчої баз= и України стосовно охорони та відтворе�= �ня водних ресурсів, забезпечення насел= ення якісною питною водою свідчить про = реальну потребу у впровадженні націона= льних напрямів державної політики щодо= регулювання водних відносин. 23-24 лютог�= � 2007 року НПП "Подільські Товтри" б�= �ав участь у четвертій зустрічі за прое�= �том ООН "Програма дій з удосконаленн= я транскордонного співробітництва і ст= ійкого управління річки Дністер" (Дн�= �стер-ІІ) у Чернівцях. Були там і предста= вники відповідних організацій Молдови.= Обговорювали програму дій зі створенн�= � спільного інформаційного басейнового= ресурсу і двостороннього співробітниц= тва в питаннях управління річки Дністе�= �. На жаль, населення двох держав мало ро= зуміє ці потреби, а тому засмічує річку = побутовими стоками та відходами. Дніст�= �овський каньйон також увійшов до сімки= , тож можна стверджувати: ця територія �= � подвійне диво України.

Замість післямови

Таке мав на меті, започатков= уючи свою акцію "Сім чудес", і Мико�= �а Томенко. Внаслідок перемоги парк "�= �одільські Товтри" отримає можливіст= ь ще ширшої популяризації: оргкомітет о= біцяє видати альбоми, буклети, книжки, п= лакати, фільми не лише про чудову сімку,= а й про 21 номінанта конкурсу. Украй пот�= �ібна така краєзнавча література, її ду�= �е бракує, заявляють педагоги, бібліоте�= �арі. Про це, власне, свідчить і саме гол�= �сування: віддавали ж голоси за те, що ві= доміше. Парк, зауважимо, популяризував �= �ебе вже 11 років. Скільки ж праці та зуси= ль українці мають докласти, щоб хоч 100 п�= �иродних цінностей України (які заявили= про себе в цій акції) стали широко розр�= �кламованими і внаслідок цього отримал�= � належні догляд та охорону, розвиток та= поцінування!

Віра ШПИЛЬОВА

Газета "Голос України" 2008.09.12 00:25 http://www.g= olos.com.ua/article/1221135974.html

=
Голос України

Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы получить в= озможность отправлять комментарии<= /li>

=
=

Последние комментарии