В головне меню

Фото

Варто побачити

Ціни на платні послуги

Тексти
екскурсій

Еколого-пізнавальні стежки

Враження
гостей

Кам'янець
туристичний

"Затверджую"
директор НПП"Подільські Товтри"

О.К.Нікітін

Екскурсія по експозиції музею НПП"Подільські Товтри"
("БІОРІЗНОМАНІТТЯ")

Природа! Скільки їй завдано ран і спричинено болю! У наступі на природу людина опиниться у безвиході. Хто заступиться за неї? Таких нині обмаль. Тому їх і не чують, і не слухають, а в додачу пришивають бірку дивака.

Світова спільнота знайшла бодай якийсь вихід - обмежити діяльність шаленіння людини у погоні за баришами. Цю функцію покликані виконувати природоохоронні інституції - заповідники різних рівнів і профілів та національні природні парки.

У нашу добу ці установи виявилися найбільш цивілізованими і доцільними осередками в системі "суспільство-природа". Заповідники - це найвищий ранг у природоохоронній справі, а слідуючими цю функцію виконують національні природні парки.

Національні природні парки - це поліфункціональна природоохоронна та еколого-освітня установа, яка в природоохоронній сфері покликана діяти за вимогами найвищого Закону держави - Конституції України (cт. 50 і 66) та випливаючого з неї чинного законодавства, зокрема Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища" та "Про природно-заповідний фонд України". Саме останній Закон і визначає функціональне призначення НПП, який створений з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об'єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність (cт.20).

Отже, найважливіші функції НПП - збереження, охорона та відтворення природних цінностей. Саме керуючись цим завданням Указом Президента за N474/96 від 27 червня 1996 року і був створений національний природний парк (далі НПП) "Подільські Товтри". Вже сама назва зацікавлює слухача. Адже йдеться про унікальний витвір природи, який не має собі аналогів не лише в Європі, але й у світі. Він є святинею Подільського регіону, який НПП повинен зберегти на віки.

Дослідникам вдалося дізнатися багато таємниць про скарби цього витвору. Геологи і географи зуміли визначити його генезис, геоморфологічну, ландшафтну архітектоніку, роль у регіоні і поза його межами. Ботаніки і зоологи до цих пір працюють над повною інвентаризацією рослинного і тваринного світу, художники поспішають занести на полотно бодай фрагментарно його наймальовничіші куточки, поети - оспівати у віршах та піснях тощо. Багато таємниць вдалося дізнатися науці про цей витвір. А скільки ще незвіданого - важко сказати. На їх розгадку Товтри чекають у подальшому і на Вас. Сподіваюсь, що на їх вивчення, нові відкриття стане Вас і ще дістанеться Вашим спадкоємцям!

Сутність НПП "Подільські Товтри" - це вже реалії. Треба запрягатись у повсякденну настирливу працю зі збереження, охорони та відтворення надбань природи і подальшого вивчення явищ, процесів, які здійснюються в умовах антропогенізації, технічного розвитку та техногенного навантаження.

Лише прошу не думати, що ця природоохоронна поліфункціональна інституція в регіоні виникла на пустому місті, раптово, за позовом чарівної палочки. Адже НПП створено на базі 130 природоохоронних об'єктів та територій згідно вказаного Указу Президента України.

О, ні! Цьому передувала настирлива праця багатьох людей, яким небайдужим був отчий край, ім'я якому Поділля. Їх чимало в кожний конкретний історичний час було, але я назву лише тих, хто добре пам'ятний мені і з ким приходилось працювати (Каленик, Геренчук, Михайло Круцкевич, Борис Заверуха, Микола Задорожний, Михайло Бабанський, Олександр Вольський, Іван Гарнага, Андрій Терлецький, Сергій Ярема, Олександр Кльоц, Людмила Любінська, Микола Гончар). Нині це вже історія, у якій історики мають розставити всі акценти на полицях цієї науки. Аріаднина нитка спорідненості поколінь не повинна розірватися, якби дехто цього хотів. Багатьом цього хочеться, бо "горять" бажанням славу собі увіковічити без безпосередньої причетності до цієї нелегкої праці.

Найважливішим скарбом природи, задля чого і створено НПП є унікальний витвір - Товтрове пасмо. Святинею функціональної діяльності НПП є зберегти якомога повніше цей неповторний феномен природи. Товтри мають дістатися зеленим нетлінним скарбом нащадкам.

Багато йому скоєно непоправних ран, як в радянську добу (починаючи з 1928 р.), так і в перехідний період соборності України, коли свавілля, безвідповідальність, безконтрольність, жадоба наживи взяли верх над розумом, не дивлячись на чудове чинне природоохоронне законодавство держави.

У залі N1 "Геологія і палеонтологія" Ви отримали повну інформацію про Товтри. Тому зловживати часом не станемо. Лише нагадаю, що Товтри - це унікальна пам'ятка давніх природних умов.

Винятковість природи Подільських товтр - у рідкісній і невластивій рівнинам геологічній будові. Їх виникнення пов'язане з тектонічними розломами. Уздовж розломів простяглася берегова лінія Тортонського та Сарматського морів неогенного періоду.

За тортонського віку (25 млн. літ тому) виникли смуги з продуктів життєдіяльності водоростей разом із залишками коралів і мохуваток.

За сарматського віку (14 млн. літ тому) на їхньому фундаменті утворилися вапнякові бар'єрні рифи.

Отже, за генезисом і будовою Товтри нагадують сучасні бар'єрні рифи тропічних областей. Руйнівні процеси з часом оголили морські рифові утворення і в сучасному рельєфі вони відображені грядовими смугами - Товтрами.

Дослідники багатьох генерацій переконливо довели не тільки генезис Товтр, але і їх функціональність. Нині ні в кого не викликає сумніву, що Товтри - регулятори мікроклімату та гідрорежиму в регіоні. А, можливо, їх дія не замикається на Подільському регіоні.

Майбутні дослідження і на це запитання дадуть чітку відповідь. Завдяки Товтрам ми навіть говоримо про тепле і холодне Поділля.

У багатьох екскурсантів може скластися враження про те, що НПП у природоохоронній справі діє волюнтаристично. Ні! Діяльність НПП строго регламентована чинним природоохоронним законодавством і насамперед Законом України " Про природо-заповідний фонд" (1992р.) та "Про охорону навколишнього природного середовища" (1991р.), "Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 рр." (2000р.) та ін. Ст. 20 Закону України "Про ПЗФ України" чітко визначає функціональне призначення НПП, який створений з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об'єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історичну, культурну, наукову, освітню та естетичну цінність. За чинною статтею передбачається проведення наукових досліджень природних комплексів та їх змін в умовах рекреаційного використання, розробка наукових рекомендацій з питань охорони природного середовища та ефективного використання природних ресурсів. Цим же Законом (cт.21) і передбачено зонування території НПП, де кожна з зон має своє чітко визначене призначення: заповідна зона, зона регульованої рекреації, зона стаціонарної рекреації та господарська зона.

Таким чином, з формуванням НПП контакт з природою не припиняється, а навпаки, посилюється, всупереч доводів тих, кому ця установа не на руку. Але цей контакт має базуватися строго на дотриманні природоохоронного законодавства та екологічному вихованні відвідувачів (рекреантів).

Саме завдяки Товтрам регіон характеризується великим біорізноманіттям, зокрема флористичним та фауністичним розмаїттям. Насамперед хочу підкреслити, що Товтровий кряж - територія унікальна в ботаніко-географічному відношенні

Зупинюсь на біологічному розмаїтті, яке з наукової точки зору є надто цікавим і в багатьох випадках неповторним. Спершу акцентуємо увагу на Смарагдовій скатертині терену НПП. Чому з рослин започатковуємо розмову? Справа в тому, що рослини є єдиним енергетичним компонентом біосфери, від якого залежить життя інших організмів. З іншого боку, рослинний покрив, на відміну від тварин, значно повніше вивчений. Це пояснюється тим, що рослини не мігрують, як це характерно для тваринного світу. Саме ця ознака і накладає певний відбиток на повноту вивчення флори. Фітобіота Товтрового кряжу представляє значний фітосозологічний інтерес і відзначається низкою самобутніх особливостей. Як зазначає Б. Заверуха (1985) її формування зумовлене комплексом фізико-географічних, фітоісторичних та ботаніко-географічних умов. Природні особливості НПП вивчали десятки відомих вчених різного фаху, починаючи з першої половини XIX століття і до наших днів.

Вивчення рослинного світу в регіоні започатковано ще в першій половині XIX століття дослідженнями В. Г. Бессера (1822), та його учня А. Л. Андржієвського, який провів експедицію вздовж Дністра і Збруча. Андржієвський (1862) описує види, розповсюджені по річках Дністер, Тернава та Збруч. У 60-70 рр. ХІХ ст. флористичні дослідження проводить флорист А. С. Рогович, який наводить понад 340 видів, що зростають у Кам'янецькому Придністров'ї.

У 80-90 рр. ХІХ ст. флористичні дослідження на Поділлі проводили В. В. Монтрезор і І. Ф. Шмальгаузен. Значний внесок у вивчення флори Поділля належить І. Пачоському (1910). Автор аналізує генезис флори регіону, вказує на ендемічні та реліктові види, підкреслює особливість флори Придністров'я. Це навело дослідника на думку про те, що флора Подільської височини є основним ядром формування флористичних і ценотичних комплексів сусідніх регіонів - Полісся і Причорномор'я.

В 1911 році в м. Кам'янці-Подільському було організовано товариство Подільських природодослідників та природолюбів, членами якого вивчались флора і фауна Подільської губернії. Досить повний опис флори Кам'янецького Придністров'я подає в своїх працях член цього товариства С. Маковецький (1913, 1939). До речі, він був засновником одного з кращих парків Європи - Михайлівського, що на Дунаєвеччині. Подальші дослідження флори Поділля у післяреволюційний період здійснили ботаніки Шафер (1924), Д. Богацький (1928), який склав список видів, які проростають на даній території.

У 30-ті роки флору регіону досліджують Ф. А. Гринь, М. І. Котов (1931), Б. Е. Балковський (1939). В цей час флору Кам'янецького Придністров'я почав вивчати місцевий ботанік М. Круцкевич (1987). Друга Світова війна перервала ці флористичні дослідження.

Лише в 50-х роках відновилось цілеспрямоване вивчення флори Поділля. Тут працюють М.Круцкевич (1958,1961,1967), Г.А.Кузнєцова (1954), яка для цього регіону приводить 1152 види.

У 1970-х роках флору Поділля продовжують вивчати І.І.Мороз (1970,1973), Г.А.Куковиця (1970,1973), Ю.Р.Шеляг-Сосонко (1978).

Багаторічні дослідження флори Поділля проводились Б.В.Заверухою (1976,1980,1985), С.Ковальчуком (1985-1993), Л.Г.Любінською (1985-2002) та рядом інших ботаніків.

Завдяки цим дослідженням встановлено, що за флористичним багатством і різноманіттям Поділля посідає в Україні 3 місце після Криму і Карпат.

За даними останньої інвентаризації флори (1996-2000) на терені НПП зростає 1300 видів, з яких близько 300 - реліктові, ендемічні, субендемічні та рідкісні види.

Особливу наукову цінність представляють релікти (54 види). Релікти походять від латинського слова "relictum", що означає "залишок". Це організми, які чудом збереглися і дійшли наших днів з минулих геологічних часів. Нині фактично це рідкісні рослини, часто вимираючі з обмеженим чи сильно диз'юнктивними (розірваними) аералами.

Серед них:

- хвощ великий (Equisetum telmateia Ehrh.)

- аспленій чорний (Asplenium adiantum-nigrum L.)

- листовик сколопендровий (Phyllitis scolopendrium (L.) Nevm.)

- ефедра двоколоскова (Ephedra distachya L.)

- скополія карніолійська ( Scopolia corniolica Jacq.)

- ясенець білий (Dictamnus albus L.)

- лунарія оживаюча (Lunaria rediviva L.)

- астрагал монпелійський (Astragalus monspessulanus L.)

- берека (Sorbus torminalis (L.) Crantz.)

- клокичка периста (Staphylea pinnata L.)

- аконіт Бессера (Aconitum besseranum Andrz.)

- шиверекія подільська ( Schivereckia podolica Andrz.ex DC)

- молочай волинський (Euphorbia volhynica Bess. ex Szof., Kulcz et Pawl.)

- зіновать Блоцького (Chamaecytisus blockianus Pawl.)

- китятки сибірські (Polygala sibirica L.)

- бруслина карликова (Euonymus nana Bieb.)

- барвінок малий (Vinca minor L.)

- шавлія кременецька (Salvia сremenecensis Bess.)

- чебрець подільський (Thymus podolicus Klok et S)

- шафран Гейфеля (Crocus heuffelianus Herb.)

- цибуля коса ( A. obliquum L.)

- цибуля подільська (Allium podolicum (Aschers. et Graebn) Blocki ex Racib)

- цибуля ведмежа (Allium ursinum L.)

- осока біла (Carex alba Scop.)

- cеслерія Хейфлерова (Sesleria heufleriana Schur.)

- плющ звичайний (Hedera helix L.)

- рутвиця смердюча (Thalictrum foetidum L.)

- скорзонера пурпурова (Scorzonera purpurea L.)

Ця група рослин має виключне не лише наукове, але й геолого-історичне значення. Це види з давніх геологічних часів. Фактично це палеонтологічні організми. Лише дивуєшся, яким чудом вони уціліли і дійшли наших днів.

Інша цікава група рослин - це ендеми та субендеми (30 видів).

Ендеми - це види, поширення яких обмежено певною територією, тобто вони мають постійну прописку в конкретному локальному регіоні. Це вузькі ендеміки:

- аконіт Бессера (Aconitum besseranum Andrz.)

- зіновать подільська (Chamaecytisus podolicus (Bloski) Klascova)

- чебрець подільський (Thymus podolicus Klok et Shost)

- шавлія кременецька (Salvia сremenecensis Bess.)

- юринея дністровська (Jurinea tyraica Klok.)

- шипшина синювата - (Rosa livescens Bess.);

- шипшина блискуча (R. nitidula Bess.);

Cубендеми - це види характерні для кількох суміжних регіонів, як , наприклад волино-подільські, подільсько-причорноморські, подільсько-добруджські, середземноморсько-подільські та інші:

- цибуля подільська (Allium podolicum (Aschers. et Graebn) Blocki ex Racib)

- цибуля переодягнена (Allium pervestitum Klok.)

- шоломниця весняна (Scutellaria verna Bess);

- льон лінійнолистий (Linum linearifolium (Lindem) Jav.)

- льон бессарабський (L. bassarabicum (Savul. et Rayss) Klok. ex Juz.);

- молочай волинський (Euphorbia volhynica Bess. ex Szaf. Kulcz. et Pavl.);

- молочай дністровський (Euphorbia tyraica Klok. );

- вика біберштейна (Vicia biebertheinii Bess.)

шиверекія подільська ( Schivereckia podolica Andrz.ex DC)

Це наші види, притаманні рідному краю, отчій землі.

На терені парку зростають надто цікаві у науковому відношенні види, як погранично-ареальні (26 видів). Серед них:

- ялівець звичайний (Juniperus communis L.)

- листовик сколопендровий (Phyllitis scolopendrium (L.) Nevm.);

- аконіт молдавський (A. moldavicum Hacq.) та ін.

Поряд з ними є інша група рослин - дез'юнктивно-ареальні (39 видів):

- бук лісовий (Fagus sylvatica L.)

- китятки сибірські (Polygala sibirica L.)

- чина ряба (Lathyrus venetus (Mill.) Wohlj.)

- скополія карніолійська ( Scopolia corniolica Jacq.)

- змієголовник австрійський (Dracocephalum austriacum L.)

- волошка Маршалла (Centaurea marchalliana Spreng .)

- шафран Гейфеля (Crocus heuffelianus Herb.)

Серед флористичного різноманіття є і такі, яким відведено сумні сторінки Червоної Книги України (1996). Список їх чималий, аж 61 вид:

- булатка великоквіткова ( Cephalanthera longifolia (L.) Fritsch.)

- зозулині черевички справжні (Сypripedium calceolus L.)

- коручка темночервона (Epipactis atrorubens (Hoffm. ex Bernh.) Schult.)

- коручка морозниковидна (E. helleborine (L.) Grantz.)

- коручка болотна (E. рalustris (L.) Grantz.)

- коручка пурпурова (E. риrpurata Smith.)

- бруслина карликова (Euonymus nana Bieb.)

- цибуля ведмежа (Allium ursinum L.)

- цибуля коса ( A. obliquum L.)

Нині більше сотні видів стали рідкісними, що теж бентежить НПП.

Серед них 5 видів, які охороняються згідно Бернської конвенції:

- змієголовник австрійський (Dracocephalum austriacum L.)

- рябчик гірський (Fritillaria montana Hoppe.)

- шиверекія подільська ( Schivereckia podolica L.)

- зозулині черевички справжні (Сypripedium calceolus L.)

- сон великий (Pulsatilla grandis Wend.)

На терені НПП не тільки окремі види стали рідкісними. Раритетними стали рослинні угрупування, які занесено до Зеленої книги України, наприклад:

- група асоціацій звичайно-дубових лісів деренових (Querceta (roboris) cornosa);

- група асоціацій дубових лісів ліщинових (типові старі ліси) (Querceta (roboris) corylosa);

- асоціація грабово-дубового лісу волосистоосокового та яглицевого (старі типові насадження) (Сarpineto-Querceta caricocus (pilosae));

- асоціація мішаних дубових лісів (з цибулею ведмежою) (Fagetum alliosum (ursini));

- асоціація букового лісу барвінкового (Fagetum vincosum);

- формація ковили волосистої (Stipeta capillatae);

- формація ковили пірчастої (Stipeta pennatae);

- формація сеслерії Хейфлерової (Seslerieta heиflerana).

Не випадково І.К.Пачоський висловив думку, що флора Подільської височини є основним ядром формування флористичних і ценотичних комплексів сусідніх регіонів - Полісся і Причорномор'я. Підтвердженням цієї точки зору є праця Б.В.Заверухи (1985).

Адже за флористичними особливостями на Товтровій гряді можна виділити слідуючі флорокомплекси: неморальний, лучно-степовий, кальцепетрофільний.

Особливу цінність представляють релікти, ендеми та субендеми, що є свідками формування історії регіону. Поділля - один з мальовничих куточків держави, що прикрашає планету Земля, а Кам'янеччина вирізняється особливим багатством природи. До 1000 видів рослин зростає в лісах, в степах, вздовж річок, навколо ставків, у містах і селах. За даними інвентаризації, проведеної в 1996-2001 роках тільки в заказнику загальнодержавного значення "Смотрицький каньйон" зареєстровано 480, в Чаплі 250 видів. Рослини створюють своєрідний мікроклімат, забезпечують нас киснем і навіть лікують. Як не пишатися цією смарагдою регіону?! Тому надзвичайно прикро і боляче, коли ми, люди, знаючи про безцінність цього дару на Землі, так необдумано шкодимо їм. Погляньте, що коїться на ринках, коли наввипередки один перед другим виварками веземо з лісу ранньовесняні квіти на ринок аби побільше набити гаманці. Так, зірвані дикі квіти та трави не вміють плакати, кричати, а тому їх не чують ті, хто їх губить. Спустошуємо землю, на якій живемо, перетворюючи її у пустку. Зірвана квітка може стати останньою. Адже скільки видів рослин з терену Поділля зникли назавжди. Адже квітка - розумна істота. Навіщо ж за відібране у неї життя платити? Чи не краще милуватися нею в лісі разом з квітами. Скільки біди самій собі робить людина. Цілі галявини зеленого килиму, берегів річок пропадають під сміттям. Поки природа мовчить. Але прийде година, коли кричатиме людство про те, що все зникло, що вже більше не побачимо, не відчуємо аромату весняних квітів. І виною цієї біди - нерозумна і безвідповідальна діяльність людини, її спустошена екологія душі. Єдине, що вселяє надію на завтрашньодення, це чудова юнь, яка не пошкодувала часу прийти в офіс НПП аби довідатися про стан природи, її біди, крик в тій місцині, де живемо, вчимось. До поки Ви небайдужі, доти це вселяє великі надії на завтра. Адже самозбереження людського роду в його нащадках. Присутні на екскурсії нащадки, то велика надія на майбутнє. Нині НПП працює над створенням Смарагдової мережі з метою надання їй статусу європейської та всесвітньої цінності. Сподіваємося, що прийде час, коли будемо активними учасниками її створення та збереження.

На терені парку ростуть ліси, площа яких складає 36,1 тис. га (13%). Вони представлені в основному мішаними лісами з переважанням формацій дубово-грабової та грабово-дубової. Виконують вони захисні санітарно-гігієнічні та водоохоронні функції, а тому суцільні рубки їх повинні відійти у забуття. У ботаніко-географічному та фіто-санітарному аспектах значний інтерес мають незначні осередки степової рослинності. Саме вони є тими територіями, де нині ще можна вивчати динаміку змін між лісовими і степовими фітоценотичними компонентами Подільської височини та прилеглих регіонів.

Сприятливі кліматичні умови, широка мережа річок обумовили багатство як рослинного, так і тваринного світу.

Завдяки цьому на терені НПП є велика різноманітність флористичних елементів за екологічними нішами.

1. Гігрофітні види:

- латаття біле (Nymphaea alba L.)

- глечики жовті (Nuphar lutea (L.) Smith.)

- аір звичайний (Acorus calamus L.)

- рогіз широколистий (Typha latifolia L.)

- калюжниця болотна (Caltha palustris L.)

- ситник розлогий (Juncus effusus L.)

- очерет звичайний (Phargmites australisicav Trin. ex Stend.)

2. Лучно-болотні:

- коручка болотна (Epipactis рalustris (L.) Grantz.)

- пальчатокорінник м'ясочервоний (Dactylorhiza incarnata (L.) Soo.)

3. Лучні:

- пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis (Reichenb.) P.F. Hunt et Summerhayes)

- горнянка півмісяцева, ключ-трава - (Botrychium lunaria (L.) Sw.)

4. Лучно-степові:

- астрагал монпелійський (Astragalus monspessulanus L.)

- зіновать Блоцького (Chamaecytisus blockianus (Pawl.) Klaskova)

- зіновать біла (Chamaecytisus albus (Hacq.) Rothm.)

- ясенець білий (Dictamnus albus L.)

- молочай волинський (Euphorbia volhynica Bess. ex Szaf., Kulcz. et Pawl.)

- сон великий (Pulsatilla grandis Wend.)

- ковила пірчаста (Stipa pennata L.)

- ковила волосиста (Stipa capillata L.)

5. Петрофітні і петрофітно-степові:

- шиверекія подільська ( Schivereckia podolica Andrz.ex DC)

- авринія скельна (Aurinia saxatilis (L.) Desv.)

- цибуля коса ( Allium obliquum L.)

- цибуля пряма ( A. strictum Schard)

- цибуля переодягнена ( A. pervestitum Klok.)

- шоломниця весняна (Scutellaria verna Bess)

- рутвиця смердюча (Thalictrum foetidum L.)

6.Неморально-лісові:

- аконіт Бессера (Aconitum besseranum Andrz.)

- астранція велика (Astrantia major L.)

- шафран Гейфеля (Crocus heuffelianus Herb.)

- підсніжник звичайний (Galanthus nivalis L.)

- лілія лісова (Lilium martogon L.)

- цибуля ведмежа (Allium ursinum L.)

- скополія карніолійська ( Scopolia corniolica Jacq.)

- лунарія оживаюча (Lunaria rediviva L.)

- любка дволиста (Platanthera bifolia (L.) Rich.)

- зозулині сльози яйцевидні (Listera ovata (L.) R. Br.)

- коручка пурпурова (Epipactis риrpurata Smith.)

- клокичка пірчаста (Staphylea pinnata L.)

На терені НПП багатий і різноманітний тваринний світ. Правда, відомості про нього менш відомі, ніж про флористичний склад. Пояснюється це передусім специфікою тваринних організмів, їх міграцією. З іншого боку, відсутністю фахівців-зоологів, які б присвятили себе вивченню різноманіття тварин в регіоні. Фрагментарні відомості з орнітології Кам'янецького повіту Подільської губернії знаходимо в записках товариства Подільських природодослідників та любителів природи 1913, т.II, 1915, т. III.

Регіон Поділля виявився досить сприятливим для тваринного населення. Географічне положення Поділля зумовлює багатство та специфічну різноманітність видового складу птахів. Сусідство з степовим ландшафтом на півдні, з поліським на півночі, а також гірський ландшафт Товтр - території, які сприяють появі видів, характерних для названих зон.

Таким чином, терен НПП є специфічним зоогеографічним районом мешкання різних фауністичних представників. За даними зоологів останніх років загальна кількість їх складає близько 370 видів, з них 50 видів риб, 11 - амфібій, 10 - плазунів, 223 - птахів, 71 - ссавців.

На терені НПП чимало представників відділу Protozoa, які чекають з часом на своїх дослідників. Лише комах нараховується 700 видів.

81 вид знайшов притул на сторінках Червоної книги України. Серед них: гриф чорний (Aegypius monachus), підорлик великий (Aquila clanga), вусач мускусний (Aromia moschata), пугач (Bubo bubo), лелека чорний (Ciconia nigra), змієїд, крачун (Circaetus gallicus), мідянка (Coronella austriaca), боривітер степовий (Falco cherrug), сокіл сапсан (Falco peregrinus), журавель сірий (Grus grus), видра річкова (Lutra lutra), борсук (Meles meles), шуліка рудий (Milvus milvus), тхір степовий (Mustela eversmanni), норка звичайна (Mustela lutreola), гадюка степова східна (Vipera ursinii renardi) і ін.

158 видів тварин (105 птахів та 33 ссавців увійшли до списку Додатку I і II Бернської конвенції, які потребують особливої охорони), бражник Прозерпіна (Proserpinus proserpia), поліксена (Zerynthia polyxena), аполлон (Parnassius apollon), райдужниця велика (Apatura iris ), вусач великий дубовий західний (Cerambyx cerdo cerdo).

66 видів тварин включено до списку Додатку II Бернської конвенції, 2 види тварин до Вашингтонської конвенції (CITES), 33 види, з яких 11 видів ссавців, 2 птахів, 14 комах включено до Європейського червоного переліку рослин і тварин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі.

Стосовно видового, особливо кількісного складу тваринного світу, особливо птахів в літературі можна зустріти різні дані. Справа в тому, що тварини на відміну від рослин ведуть активний рухливий спосіб життя, що ускладнює проведення інвентаризації.

Так, за даними зоологів у Хмельницькій області зареєстровано 278 видів птахів, серед яких: 185 - гніздяться, 84 - зимують, 24 зустрічаються на прольотах та 19 під час зальотів. Тому всі ці питання вимагають подальшого ґрунтовнішого вивчення. А ще, якщо рослинний покрив терпить від масового зривання на букети, то тваринний світ дошкуляє розвинуте в небувалих масштабах браконьєрство, яке торкнулося усього видового різноманіття.

На завершення, дозвольте виразити надію і всі сподівання, що допоки є такі небайдужі до природи люди, як Ви, то не загинути біологічному та ландшафтному різноманіттю Поділля. Дякую за те, що Ви є.

Список літератури:

1. Боголепов З. Материалы по орнитологии Каменецкого уезда Подольской губернии //Зап. Общ-ва подольских естествоиспытателей и любителей природы. - 1913. Т. ІІ; - 1915. Т. ІІІ - С. 9-50 Каменец-Подольский.

2. Заверуха Б. В. Флора Волино-Поділля та її генезис. К.: Наук. думка. - 1985. - 192 с.

3. Ковальчук С. І. Рослинність області. В кн.: Природа Хмельницької області. Львів: "Вища школа". Львів. ун-т. - 1980 - С. 77-90.

4. Ковальчук С. І., Кльоц О. М. Гербарні збори (1975-1980). Гербарій Кам.-Под. СГІ і Географічного обласного товариства м. Кам.-Под.

5. Круцкевич М.М. Гербарні збори (1928-1965 рр.). Кам.-Под. бодсаду.

6. Круцкевич М. М. Про рослинність степових схилів Подільських Товтри в межах Хмельницької області // Наук. праці Кам.-Под. СГІ. 1961.-4-С.52-56.

7. Кузнєцова Г. О. Флора і рослинність Поділля як пам'ятка природи // Матеріали про охорону природи на Україні. - К. Вид.-во АН УРСР. - 1958. Вип.І. - С. 55-62.

8. Куковиця Г. С. Рідкісні, ендемічні та реліктові види Подільського Придністров'я // Охорона природи та раціональне використання природних ресурсів УРСР. К.: Наук . думка - 1970. - С. 31-34.

9. Любінська Л. Г., Ковальчук С. І., Матвєєв М. Д. Природні цінності НПП "Подільські Товтри". - Кам'янець-Подільський. - 1999. - 89 с.

10. Любінська Л. Г. Гербарні збори НПП "Подільські Товтри" (1996-1998 рр.). - Літопис НПП. - 1999. Т. ІІ. - С. 25-79.

11. Маковецький С. Список растений Подольской губернии дикорастущих и некоторых одичавших // Зап. общ-ва Подольских естествоиспытателей и любителей природы. - 1913. - Т. ІІ - С. 53-122.

12. Мороз И. И., Харкевич С. С. Флористические особенности Товтрового кряжа Подолии // Ботан. журн. - 1973. - 58, № 12. - С. 1799-1809.

13. Пачоский И. К. Основные черты развития флоры юго-западной России // Зап. Новорос. общ-ва естествоиспuтателей - Херсон - 1910 - 34-43 с.

14. Савостіянов О. Дика рослинність Поділля. Вінниця. - 1925. Вип. 2-65 с.

15. Храневич В. Нарис фауни України (ч. І Ссавці та птахи) Вінниця - 1925. - С. 3-128.

16. Червона книга України. Рослинний світ. Київ. Вид-во "Укр. енциклопедія" - 1996. - 608 с.

17. Червона книга України. Тваринний світ. Київ. Вид-во "Укр. енциклопедія" - 1994. - 460 с.

"Погоджено" заступник директора Л.Г.Любінська

25.03.2002р. Текст склав С.І. Ковальчук